Гуляйполе та район під час Другої світової. Що ви про це знаєте

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 07.05.2019 11:12
  • 0

Розстріли, остарбайтери, окупація та смерті чи не на кожному кроці. Так було по всьому Радянському Союзі. У всіх країнах, яких торкнулась війна. А чи знаєте ви, що відбувалося саме на нашій території?

Тест: Гуляйполе та район під час Другої світової. Що ви про це знаєте

Редакція Гуляйполе.City підібрала історичні факти, про які ви, можливо, вже знаєте. Так це чи ні, перевірте у нашому тесті.

 

Пройти
«Станемо на захист нашої Батьківщини, розіб’ємо знахабнілу фашистську банду». Ці слова:
  • Були лозунгом на підприємствах Гуляйполя

    Можливо, але даних про це немає

  • Сказав голова міської ради

    Ймовірно, але історичних даних про це немає

  • Були закликом на першій шпальті газети «Сталінським шляхом»

    Так. Цей номер вийшов 24 червня 1941 року

Німецькі війська вступили на територію Гуляйпільського району:
  • 5 жовтня 1941 року

    Спершу захопили зернорадгосп та залізничну станцію. А також Верхню Терсу, Воздвижівку, потім — Варварівку, Хвалибогівку і Туркенівку Гуляйпільського району

  • 1 січня 1941 року

    5 жовтня 1941 року. Спершу захопили зернорадгосп та залізничну станцію. А також Верхню Терсу, Воздвижівку, потім — Варварівку, Хвалибогівку і Туркенівку Гуляйпільського району

  • 5 квітня 1942 року

    5 жовтня 1941 року. Спершу захопили зернорадгосп та залізничну станцію. А також Верхню Терсу, Воздвижівку, потім — Варварівку, Хвалибогівку і Туркенівку Гуляйпільського району

     

Який з фактів біографії гуляйпільчанки жінки-месниці Марії Савченко правдивий:
  • Пішла у райвіськкомат, як тільки отримала атестат зрілості. Але їй відмовили, бо була неповнолітньою.

    З її інтерв’ю: «І поки ворог топтав нашу священну землю, з нашого лексикону зникли слова «не можу», залишилося — «зроблю». Навіть, якщо це коштувало життя». Також проти фашистів боролись гуляйпільці Іван Фесенко, Петро Пурик, Борис Вєсков, Федір Корнєв, Павло Лущик, Ісай Скигін, Василь Семенюта.

     

  • Була мінером-підривником. За 6 місяців партизанський загін, де вона служила, пустив під укіс 12 ворожих ешелонів з технікою та військами.

    З її інтерв’ю: «І поки ворог топтав нашу священну землю, з нашого лексикону зникли слова «не можу», залишилося — «зроблю». Навіть, якщо це коштувало життя». Також проти фашистів боролись гуляйпільці Іван Фесенко, Петро Пурик, Борис Вєсков, Федір Корнєв, Павло Лущик, Ісай Скигін, Василь Семенюта.

  • Була нагороджена орденом Червоної Зірки та медаллю «Партизан Вітчизняної війни» 2 ступеня

    З її інтерв’ю: «І поки ворог топтав нашу священну землю, з нашого лексикону зникли слова «не можу», залишилося — «зроблю». Навіть, якщо це коштувало життя». Також проти фашистів боролись гуляйпільці Іван Фесенко, Петро Пурик, Борис Вєсков, Федір Корнєв, Павло Лущик, Ісай Скигін, Василь Семенюта

Коли були визволені перші території Гуляйпільського району:
  • 13 вересня 1943 року

    Так, першими прийшли бійці 34-ї гвардійської Єнакієвської стрілецької дивізії, 31 гвардійського стрілецького корпусу 5-ї Ударної армії. Першими визволили Приютне та Санжарівку

  • 15 жовтня 1943 року

    Ні, 13 вересня 1943 року. Першими прийшли бійці 34-ї гвардійської Єнакієвської стрілецької дивізії, 31 гвардійського стрілецького корпусу 5-ї Ударної армії. Першими визволили Приютне та Санжарівку

  • 7 грудня 1943 року

    Ні, 13 вересня 1943 року. Першими прийшли бійці 34-ї гвардійської Єнакієвської стрілецької дивізії, 31 гвардійського стрілецького корпусу 5-ї Ударної армії. Першими визволили Приютне та Санжарівку

Чи бував Гітлер у Запоріжжі?
  • Не бував

    8 вересня 1943 року він прибув у Запоріжжя і наказав командуванню групи «Південь» утримувати цей район до останнього солдата

  • Проїжджав повз

    8 вересня 1943 року він прибув у Запоріжжя і наказав командуванню групи «Південь» утримувати цей район до останнього солдата

  • Так, він приїхав підтримати своїх воїнів

    І це правда. 8 вересня 1943 року він прибув у Запоріжжя і наказав командуванню групи «Південь» утримувати цей район до останнього солдата

З якими словами визволяли Гуляйполе:
  • Даєш Махноград

    У газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 7 травня 1972 року згадується: «Наші гвардійці вмить піднялися і з криком «Даешь Гуляйполе» через декілька хвилин зайняли перші будинки міста». У визволенні міста взяв участь 107 гвардійський полк та артилеристи 125 армійського мінометного полку Резерву Головного Командування

  • Даешь Гуляйполе

    У газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 7 травня 1972 року згадується: «Наші гвардійці вмить піднялися і з криком «Даешь Гуляйполе» через декілька хвилин зайняли перші будинки міста». У визволенні міста взяв участь 107 гвардійський полк та артилеристи 125 армійського мінометного полку Резерву Головного Командування

  • Смерть ворогам

    У газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 7 травня 1972 року згадується: «Наші гвардійці вмить піднялися і з криком «Даешь Гуляйполе» через декілька хвилин зайняли перші будинки міста». У визволенні міста взяв участь 107 гвардійський полк та артилеристи 125 армійського мінометного полку Резерву Головного Командування

Коли завершилось визволення Гуляйпільського району від окупантів:
  • 16 вересня 1943 року

    Ні, 18 вересня 1943 року. Визволення району тривало 6 днів. Це коштувало життя 874 солдатам

  • 18 вересня 1943 року

    Так. Визволення району тривало 6 днів. Це коштувало життя 874 солдатам

  • 2 жовтня 1943 року

    Ні, 18 вересня 1943 року. Визволення району тривало 6 днів. Це коштувало життя 874 солдатам

Після визволення у Гуляйполі запрацювали: промартіль «Червоний металіст», маслозавод, млин, бібліотеки та райклуб:
  • Через рік

    Ні, через півтора місяця. Усе це стало можливим завдяки самовідданій праці людей на місцях

     

  • Через півроку

    Ні, через півтора місяця. Усе це стало можливим завдяки самовідданій праці людей на місцях

     

  • Через півтора місяця

    Усе це стало можливим завдяки самовідданій праці людей на місцях

     

Чи був на стіні рейхстагу надпис гуляйпільців?
  • Ні, не було

    Гуляйпільці Д. Литвиненко та В. Пузанов розповіли в інтерв’ю районній газеті: «Надвечір того дня (2 травня 1945 року) ми побували в фашистському рейхстазі і на стіні одного з залів залишили написаний вугіллям свій простий солдатський автограф «Ми з Гуляйполя!»

     

  • Вони хотіли залишити його, але не встигли

    Гуляйпільці Д. Литвиненко та В. Пузанов розповіли в інтерв’ю районній газеті: «Надвечір того дня (2 травня 1945 року) ми побували в фашистському рейхстазі і на стіні одного з залів залишили написаний вугіллям свій простий солдатський автограф «Ми з Гуляйполя!»

     

  • Вони написали: «Ми з Гуляйпілля»

    Гуляйпільці Д. Литвиненко та В. Пузанов розповіли в інтерв’ю районній газеті: «Надвечір того дня (2 травня 1945 року) ми побували в фашистському рейхстазі і на стіні одного з залів залишили написаний вугіллям свій простий солдатський автограф «Ми з Гуляйполя!»

     

Скільки монументів та меморіалів є на території району, які збудували у пам'ять про воїнів-земляків, воїнів-визволителів та цивільних — жертв фашистського окупаційного режиму:
  • 15

    Ні, 32. І 4 з них — у Гуляйполі

     

  • 22

    Ні, 32. І 4 з них — у Гуляйполі

     

  • 32

    Так. І 4 з них — у Гуляйполі

     

Поділитись результатом

Далі
Коментарі:

Вибір редакції