Мы в соцсетях

Незабаром «Музей під відкритим небом» покличе гуляйпільців

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 06 вересня
  • 0

Зовсім скоро допитливі гуляйпільці матимуть змогу побачити народження грандіозного проекту за участю меценатів Сергія та Ярослава Курманів, а також міської ОТГ, яка нині активно тримає курс на реалізацію культурно-туристичного розвитку міста. Мова йде про відкриття у сквері навпроти райдержадміністрації музею під відкритим небом! Вибір пав на це місце не випадково, оскільки біографічні сторінки історії Гуляйпільщини свято бережуть пам'ять про побудову у центральному парку міста Свято-Троїцького храму, побудованого на честь Святої Трійці, в ім’я Воздвиження Хреста Господня та  святителя Миколи Чудотворця.

Згадки про цей храм чітко прописані у книзі краєзнавця Сергія Полтавця «Діти дикого поля». «Старожили Гуляйполя розповідали, що котлован під фундамент нової церкви викопали глибочезний. Коли його освячували, з дна ями виглядали лише верхівки хреста і корогв. Збудували храм на славу. Ще на дальніх під’їздах до села відкривався вид на п’ять високих бань Святотроїцької церкви та височезну дзвіницю. За розмірами архітектури церква справді стала величною будовою. Багаті прихожани села, серед яких були і поміщики, і купці, не поскупилися на кошти. Для стінних розписів запросили майстрів із самого Петербургу. Фрески були виконані надзвичайно майстерно і біблійні образи в очах людей наче оживали. Окрасою храму став і вівтар з царськими воротами, і люстри, і прекрасні ікони», - читаємо з книги.  

Сьогодні у сквері перші кроки вже розпочалися. А почали із встановлення каплички, виготовленої із дерев’яного зрубу. Дерев’яні каплиці є хорошою альтернативою церви, зведення яких приурочують до знаменних подій чи пам’яті святих.   Тому за словами директора ПП СП «Гуляйпільське» Сергія Івановича Курмана на згадку про споруджений ще у XX столітті Свято-Троїцький храм, який у 1934 році за буремних «сталінських часів» висадили у повітря або іншими словами підірвали, і побудують музей під відкритим небом.

 

До речі, крім каплички, офіційне відкриття якої припаде на листопад, частково благоустроять територію, де обов’язково встановлять камери відеоспостереження, а також - пам’ятний знаку у вигляді каменю та хреста.   Окрім того, організатори вдалися до дуже цікавого моменту: за допомогою археологічних досліджень, зокрема методом шурфування, знайдуть фундамент старої церкви! Такий метод дасть змогу у поєднанні зі старими архівними джерелами локалізувати точне місце розташування фундаменту храму та його конфігурацію. Проте, в цілому, щоб відобразити всю задумку проекту, куди також входитиме озеленення території парку, освітлення, встановлення лавочок, подальше наповнення музею ексклюзивними речами епохи Гуляйпільщини, знадобиться два – три роки.

Беззаперечно радує те, що як і колись були небайдужі до історії свого краю люди, так і сьогодні знайшлися ті, хто намагається відродити, збудувати та облагородити. Адже, переконана, пройдуть часи, і краєзнавці напишуть про цей благородний вчинок,  а значить і про його краян, які доклали чимало зусиль та коштів. Погодьтеся, історія все занотовує, тому, знову перечитуючи книгу Сергія Полтавця, знаходимо такі рядки з тексту: «За даними 1913 року в Гуляйпільській Свято-Троїцькій церкві було 11 063 парафіян з Гуляйполя, Верхньої Терси, Варварівки та Марфополя, хуторів Скотоватого, Цапка, Різника та Рябка. Церква мала 126,5 десятин землі на хуторі Дачному. Річний прибуток становив 5356,4 карбованця, крім того, що на капітальний ремонт витрачено 650 крб. За рік похрещено 754 дитини, обвінчано 123 молоді пари і поховано 318 парафіян». 

Тож, кожен із нас є творцями своєї історії, особливо зараз, коли створивши молоду громаду, чи не всі разом повинні дбати, творити та відроджувати. 

Автор:
 Тетяна Велика
Комментарии:

Останні новини