Мы в соцсетях

Гуляйпільчанка створила містечко з імбирного печива

Поделиться в Фейсбуке Рассказать Вконтакте Написать в Твиттер
  • 11 січня
  • 0

На Різдво у Троїцько-Благовіщенському храмі з’явилась тематична виставка з імбирного печива. Тут є і будиночки, і санчата, і ялиночки, і навіть колодязь. На арці виведено напис: «Гуляйполе-2018». Цей витвір мистецтва створила дружина настоятеля храму Ірина Кулько.

Для виготовлення пряничного містечка Ірині Анатоліївні знадобилось чотири дні. Працювала з ранку та до вечора. Також була випечена велика кількість імбирного печива та пряничкові будинки у подарунок. Її роботи - це маленькі витвори мистецтва, яким передує творчий процес.

 

Майстриня розповідає, що вперше спала на думку ідея випікати пряники, коли вони з чоловіком разом прикрашали ялинку.  Тоді Ірина Кулько запропонувала прикрасити ялинку чимось смачненьким. Наприклад, пряниками, як це й було раніше в українських традиціях. Денис Кулько погодився з пропозицією дружини. Тож першим виробом були саме прянички на ялинку розмірами 7*4 см. Потім виникла ідея створити різдвяну виставку з пряникових будиночків. Пробний варіант виставки був минулого року. Головна мета кулінарного експонату – порадувати дорослих, та, особливо, маленьких прихожан. Щоб у дитячих спогадах похід до церкви асоціювався не лише з потребою рано вставати, а й з приємним, ароматним дивом, створеним чиїмось люблячими руками. Ірина Анатоліївна розповідає, що рецепт імбирного печива знайшла в інтернеті. Методом проб і помилок поступово вдосконалила свою роботу. Для виготовлення смаколиків використовує шаблони з картону, зроблені за власними ескізами.

- Мої діти знають, що коли я створюю на кухні печиво, то мене не слід турбувати. Адже ця робота не терпить неуважності чи то необережності, - говорить Ірина Кулько. -  До прикладу, глазур, особливо, якщо вона кольорова, залишає слід на печиві. Виправити невірно нанесений малюнок фактично неможливо, тож права на помилку немає. Для мене створення печива та пряничних будинків – творчий процес. Не можу сказати, що саме буде у результаті, бо у процесі роботи можуть з’явитись нові деталі та доповнення. Звісно, хочеться розвиватись і у подальшому. Є майстри, які роблять надчудові вироби з імбирного тіста. Тож прагну наблизитись до такого рівня.

На запитання, чи допомагають діти, посміхається.

- Старший син розважає сестричку. Як я закінчую роботу, лишаються заготовки й крем. Віддаю їх дітям для творчої роботи, - говорить майстриня.

Ірина Кіфа зазначає, що виготовляє печиво не лише для виставки чи то подарунків, а й на продаж. Імбирні пряники можна придбати у храмі за досить символічну ціну. А ось тематичне печиво продається лише на Пасху та Різдво.  За якість Ірина Анатоліївна поручається. Зазначає, якщо й використовуються харчові барвники, то лише дорогі, перевірених фірм. Яйця для печива домашні. Бо ж випікають на продаж та у подарунки те печиво, яке їдять самі. Це головний принцип у роботі.

 

Щодо виставки у Троїцько-Благовіщенському храмі, то вона буде до 13 – 14 січня. Потім експонати розпродадуть. 

 

 

Автор:
 Лілія Біла
Комментарии:

Останні новини