Київський професор Юліан Тютюнник розповів, чому потрібно залишити прах Нестора Махна у Парижі

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 18.03.2019 09:45
  • 0

Після виходу інтерв’ю Олександра Іщенка, в якому він прокоментував перепоховання праху Нестора Махна, до редакції надійшов лист від доктора географічних наук, професора з Києва Юліана Тютюнника. Він вважає, що перевозити прах ватажка анархічного руху у Гуляйполе не варто. І пояснює чому.

Прочитав, що гуляйпільці хочуть перепоховати прах Батьки Махна на його батьківщині. Дозвольте висловити сумнів щодо цього заходу. Ви абсолютно правильно вважаєте, що Нестор Махно є історичною постаттю світового рівні і діячем світової історії. Я також розумію прагнення земляків перенести прах такого видатного предка на батьківщину у Гуляйполе. Але саме тому, що Махно – постать світового рівня, цього робити не слід.

Прах анархіста спочиває не де-небудь, а в Парижі, на кладовищі Пер-ла-Шез, біля Стіни Комунарів – місце, більш ніж престижне, сакральне і символічне для будь якого діяча історії, що віддав своє життя за ідеали свободи, рівності, братерства. Сюди йдуть на поклон прихильники комунізму і анархізму зі всього світу. І прах Батьки Махна – в центрі цього своєрідного «паломницького осередку». То ж навряд чи доцільно «звужувати географію» і переносити прах до Гуляйполя (та ще й до музею!) Гуляйполе – світовий історичний центр анархізму, і це відомо усім. Перенесення праху мало чого додасть до слави Гуляйполя. Втім, це і малоймовірно.

Європейські анархісти його не віддадуть – він їм дорогий не менше, аніж землякам.

Натомість, популяризація Гуляйполя, постаті Нестора Махна, а заодно (автоматично) і ідей анархізму шляхом залучення туристів до міста, створення своєрідного туристичного маршруту по Вкраїні на кшталт назви книжки (безумовно, вона вам відома) «Дороги Нестора Махно» – це просто здорово! Гуляйполе, безумовно – центр. Але скільки славетних місць від Умані до Донецька, від Гомеля до Феодосії можна пов’язати з цим маршрутом! Взяти хоча б село Перегонівку (Кіровоградська область).

У вересні – 100 років славетній битві Махна з денікінцями під Перегонівкою! Ця битва для Громадянської війни в СРСР була такою ж переломною, як Сталінградська для Великої Вітчизняної. Саме Махно, а не Будьоний з Ворошиловим зупинили наступ Деникіна на Москву і дали можливість червоним перегрупувати сили й вдарити контрнаступом.

Не буде перебільшенням сказати, що Махно для червоних виграв Громадянську війну

 А багато людей знають про це? Про Перегонівку? Про справжнє історичне значення Махна у подіях Громадянської війни? Про звитягу українських селян-анархістів? Організуйте науково-практичну конференцію «100 років битві під Перегонівкою», розкажіть все це людям! А то вже занадто якась однобока «національна пам’ять» за паном Вятровичем у нас виходить.

На завершення хочу розказати одну історію, що сталася зі мною 2000 року у Барселоні, ще одному всесвітньому осередку збройного анархістського спротиву. Зібралися антиглобалісти на демонстрацію. Людей – море, всі невдоволені, від поміркованих лібералів до анархо-панків, прийшли. Організатори мітингу поставили анархістів, бо вже дуже шебуршна публіка, в кінець колони, окремою групою. Ну, я пішов туди – до братів по розуму. І від чорних прапорів зарясніло в очах – яких тільки течій анархістських тут не було, кожна зі своїм прапором.

Вирішив приєднатися до однієї дуже своєрідної групи з велетенським чорним знаменом, на якому був намальований «Веселий Роджер». Придивився до публіки – а це хулігани хуліганами, босяки і шпана (я не надаю цим словам негативного сенсу). Бажаючи взнати, що ж воно за течія така, питаю: «Ви хто такі?» Мені у відповідь агресивно (акцент видав), питання: «А ти хто такий?» Я кажу: «Я з України». Ледь встиг вимовити, агресивність моїх візаві миттєво зникла, лізуть цілуються, обнімаються, по плечах плескають: «Україна! Махно! Махно!» Отак позиціонується Україна в Європі: навіть босяк знає, що Україна – це Махно, а Махно – це Україна.

Тож нехай Нестор Іванович спокійно спить в серці Європи біля Стіни Комунарів поруч за прахом таких же славетних борців за волю, як і він сам.

 

Коментарі:

Вибір редакції