Для кого, як і про що писати журналістам: 5 головних висновків з Lviv Media Forum 2019

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 10.06.2019 16:41
  • 0
Медіакіт сайту/ціни на рекламу

Чи знаєте ви, що у вас є 8 секунд, щоб привернути увагу випадкового читача? І 60 секунд, щоб він вирішив, чи потрібно читати публікацію на вашому ресурсі. Чи про те, що у сторіз Instagram, можна «впихнути» репортаж на 90 слайдів і його дивитимуться? Про все це та не лише розповідали на Lviv Media Forum 2019.

Цьогоріч Lviv Media Forum зібрав близько 600 учасників та спікерів. Ділились медійним досвідом спікери не лише з України, а й США, Німеччини, Білорусі, Польщі, Австрії, Росії, Словаччини, Чехії, Данії, Сингапуру. Тобто це — величезний триденний медіа-досвід, аналогів якому немає в Україні. Про що розповідали на медіафорумі цього року? Про вибори, відносини з аудиторією, розслідування та монетизацію. Ось 5 цікавих моментів, які вдалось вихопити з перебування на медіафорумі.

Що писати для своєї аудиторії?

Про те, чим вона цікавиться. Для цього потрібно спілкуватись з нею офлайн, а не судити лише по коментарям у Facebook.

Кожен має подумати: що я можу дати читачеві та отримати від нього

Алек Сайленс радить спілкуватись з аудиторією офлайн Лілія Біла

«Ви як журналісти не можете припустити, що знаєте, чим живе громада», — сказав Алек Сайленс (Membership Puzzle Project, США). І він радив побільше спілкуватись зі своєю аудиторією офлайн. Цей же меседж доніс Тарас Яценко (Твоє Місто, Україна).

Тобто, «гри в одні ворота» не існує. Для того, щоб до медійників йшла аудиторія, потрібно спілкуватись з нею. Якщо ви не знаєте своєї аудиторії та її вподобань, вважайте, що її у вас немає.

Не приваблює читачів безлике видання. Читач має знати, хто керує сторінкою видання, розуміти хто пише статті й мати змогу зазирнути на сторінку автора у соцмережах.

Як розповідати історії своїй аудиторії?

Маша Фронощук радить створювати контент, яким читачі прагнутимуть поділитись з друзями  Lviv Media Forum

Потрібно поставити себе на місце читача. Якщо він не захоче ввечері розповісти своєму другові про те, що побачив у вашому виданні, то інформація була для нього не важливою. Саме про це розповідала Маша Фронощук (Platfor.ma, Україна). І тут не останнє місце відіграє креативність і влучність публікацій. Для оформлення матеріалів доведеться більше працювати з різноманітними фото- та відео-редакторами. Якщо раптом цього ще не робите, то треба розпочинати. Бо увагу привертає не лише матеріал, а його яскрава подача.

Усе це — для того, щоб отримати найцінніший ресурс, за які борються різноманітні групи пабліки, ЗМІ та блогери — увагу. Наприклад, молодь зараз сконцентровує увагу на 8 секунд. Рівно стільки є, щоб зацікавити випадкового читача.

Чи варто писати на серйозні, «нудні» теми?

Юлія Мінчева пояснює, чому медіа мають писати про економіку Лілія Біла

Так. Бо ЗМІ читають не лише заради легкого контенту. Важливо пам’ятати своє призначення й не загубитись у конкуренції з соцмережами. Юлія Мінчева (VoxUkraine, Україна) розповіла про те, що потрібно моніторити економічне життя у місті та громаді й аналізувати його. Адже коли медіа пишуть про економіку, то вже впливають на неї. Якщо, команда видання дещо «плаває» у цих питаннях, то треба шукати експертів.

Тарас Яценко ставить у пріоритет спілкування і незаангажованість  Андрій Кривулько

Те ж стосується політичної тематики. «Політику і на місцевому рівні можна висвітлити якісно і незаангажовано», — сказав у своєму виступі Тарас Яценко. Він поділився досвідом проведення дебатів між кандидатами й зазначив, що незаангажованість ЗМІ підвищує довіру до нього та привертає аудиторію.

Соцмережі — ворог чи друг?

Конкурувати з соцмережами в оперативності подачі інформації неможливо. Знижувати якість публікацій до рівня неперевірених постів — смерть для медіа. А ось використовувати їх для просування контенту — те, що треба.

Outride.rs розповідають історії через сторіз. Тобто подають свій матеріал у картинках, як це виглядає у журналах, на слайдах. Їх використовують до ста штук. Тобто через сторіз людина читає публікацію. Слайди створюють у Adobe Photoshop або Adobe Premiere розміром 10*16. Текст не має бути по верхньому чи нижньому краю, щоб не обрізався, після завантаження в Instagram. Це довготривала праця й потребує купу часу, але виглядає дійсно круто.

Відео також круто заходить у соймережах. У цьому вже переконались редакції Агенції розвитку локальних медіа “Або”.

У нас є Ferrari у кишені, але ми їдемо на першій передачі

Юсуф Омар про мобільну журналістику Lviv Media Forum

Про відео розповів Юсуф Омар (Hashtag Our Stories). Він порадив декілька речей для прямих ефірів з мобільного:

  • Знімати відео вертикально.
  • Тримати глядача під час прямої трансляції у постійному очікуванні (що ж зараз відбудеться).
  • Підтримувати двосторонню комунікацію (я у Львові, скажіть мені куди йти, щоб дістатись до…).
  • Виходити з редакції у вир подій. Якщо падає сніг, бути під снігопадом.
  • Повідомляти про ефір заздалегідь.
  • Робити підзаголовки та підписи у відео.
  • Через кожні 5 хвилин нагадувати для тих хто підключився до вас де ви є й що це за прямий ефір.
  • Подбати про гарний сигнал.

Монетизація — наскільки це реально?

Як виявилось, залучення аудиторії безпосередньо пов’язане з монетизацією. Основа здорових відносин медіа та аудиторії:

  • довіра;
  • співпраця;
  • відповідальність і підзвітність.

Існує дві робочі схеми, про які розповіли спікери: це передплата на видання та створення кооперативної власності. Про передплату докладно розповів Гжегож Пєхота (дослідник в INMA / Оксфордський університет, Польща).

Коли ви берете гроші за контент, то більше думаєте про своїх читачів

Гжегож Пєхота про монетизацію медіа Юліана Охотнік

Аудиторія готова платити за:

  • зручність (оптимізація під різні гаджети);
  • виконання морального обов’язку — підтримки журналістики;
  • слідуванням тим же цінностям, що й читачі.

Іншою моделлю монетизації поділився Алек Сайленс, один із засновників Bristol Cable, першого британського медіакооперативу хоч і доповідав він у потоці «Будування спільноті». Він розповів, що можна використовувати модель створення кооперативу, коли кожен з учасників платить членські внески. Про те, що активісти можуть бути дописувачами, але для цього потрібно витрачати багато ресурсів. Однією з особливостей кооперативу є підзвітність перед його членами та прозорість редакції. І якщо такі внески складають 60% прибутку, то це вже добре.

Але «чарівної пігулки» з монетизації для медіа українського інфопростору не існує. Це задача, яку редакції мають вирішити самі.

 
Коментарі:

Вибір редакції