«Поки біжу — поки й живу». Житель Гуляйпільської громади став чемпіоном Європи з рогейну

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 17.10.2018 18:40
  • 0

У селі Гуляйпільському проживає людина, яка не уявляє своє життя без спорту. Сусіди вже й не дивуються, коли бачать, як у дощ чи спеку біжить Анатолій Іванович Васильєв, колишній учитель фізичного виховання. Його можна побачити біля сіл Чарівного, Мирного, а можна — і в Криничках чи Луговому Оріхівського району. Девіз його життя: «Поки біжу — поки й живу!»

Останні десять років чоловік захоплюється спортивним орієнтуванням. Товариш Анатолія Івановича, Сергій Сіріньок, який займається екстремальними видами спорту, запропонував йому взяти участь у Чемпіонаті Європи з рогейну. Це вид спорту, близький до спортивного орієнтування, пригодницьких перегонів та гірських марафонів, який цього року проведуть в Україні.

Родина умовляла Анатолія Івановича відмовитись, адже бігти — 24 години! Майже 100 кілометрів! Але він дав згоду.

Знайшов собі товариша по команді (це командні змагання), і разом зі спортсменом із Запоріжжя Юрієм Бутаковим представили вікову категорію 65+ на ХV Чемпіонаті Європи у місті Берегомет Вижницького району Чернівецької області, приуроченого до Дня Незалежності України.

25 серпня о 12.00 розпочалися змагання. Боротьбу почали майже 150 команд із різних країн Європи. Складність цього виду спорту полягає в тому, що учасники беруть із собою все, що знадобиться в дорозі: воду, їжу, компас, карту, ліхтарик. Та чим легше рюкзак, тим швидше біг, адже біжиш і вдень, і вночі. За 24 години спортсмени повинні знайти якомога більше контрольних пунктів та набрати максимум очок.

Яким же всі здивувалися, коли зовсім невідомий у міжнародних змаганнях Анатолій Васильєв та його товариш здобули золоті медалі. Сергій Сіріньок зі своїм напарником Володимиром Шпетним із Харкова вибороли бронзові нагороди в категорії 40+. Як уже потім розповів Анатолій Іванович, найскладнішим було те, що майже половину дистанції бігли по болоту та в грязюці. Ноги просто горіли!

Втомлені, виснажені, але щасливі гуляйпільці поверталися додому. Вони здобули найбільшу перемогу — перемогу над собою. Анатолій Іванович та його родина вдячні за підтримку всім, хто вірив у його перемогу. А також в.о. старости села Гуляйпільського Валентині Поліщак за моральну та матеріальну допомогу.

Це захоплення — на все життя.

Анатолій Васильєв і його команда зі спортивного орієнтування з колишньої Комсомольської ЗОШ прославляли Гуляйпільський край на різних змаганнях районного, обласного і всеукраїнського значень — . Він має багато нагород — дипломи, грамоти, медалі. Здобув більше сотні відзнак. Результати його спортивних досягнень не сходили зі шпальт районної газети. Але ось така значуща перемога сталася вперше.

Поспілкуватися з Анатолієм Івановичем не вдалося, бо він, за словами його дружини Олени Леонідівни, два дні відпочивши від Чемпіонату Європи і трохи підлікувавши свої зранені ноги, знову «побіг». Поїхав на відкриті Міжнародні змагання зі спортивного орієнтування у Дніпро. «Це захоплення його — на все життя, — розповіла жінка. — І як би я не хвилювалася, не умовляла вже відпочивати, він не піддається. Тому постійно «в бігах», незважаючи на погоду, навіть найгіршу. В цьому році його вже відзначили Грамотою департаменту спорту Запорізької міської ради за перше місце у відкритому чемпіонаті міста зі спортивного орієнтування та грамотою Федерації спортивного орієнтування за друге командне місце у Чемпіонаті України. Маючи хорошу спортивну форму, все одно готувався до Чемпіонату Європи. Звичайно, про перемогу мріяв, як і кожен спортсмен, але не про чемпіонство.

На мене ніхто не ставив.

Уявіть, він — простий сільський «хлопець» проти крутих європейців з їх навороченою екіпіровкою! Хто б міг подумати? І тут — така несподівана радість!»

Фото: з особистого архіву Анатолія Васильєва

Коментарі:

Вибір редакції