5 місць для знайомства з Гуляйполем, якщо ви тут вперше

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 18.10.2018 14:48
  • 0

Гуляйполе відкрите для допитливих туристів. Місту є що показати, бо має багату історію, яка пов’язана не лише з життям Нестора Махна.

У Гуляйполі багато історичних споруд. Це маленьке містечко, яке за своєю історією може дати фору будь-якому європейському. Це бренд, що лише на початку свого становлення. Але воно вже має про що розповісти. Пропонуємо п’ять цікавинок Гуляйполя, з яких треба розпочати знайомство з містом.

Гуляйпільський районний краєзнавчий музей

Знаходиться по вулиці Соборна, 75, навпроти першої школи. У музеї головне — екскурсовод, бо без нього можна заблукати серед експонатів і не зрозуміти призначення й половини.

Приміщення музею є пам’ятником архітектури. У 1901 ця будівля була споруджена як банк «Товариства взаємного кредиту». У 1920 році тут діяло «Єврейське колонізаційне товариство», а пізніше — поліклініка. У роки Другої світової війни, під час окупації тут з дозволу німецького командування правила службу православна церква. А з 1945 року це був районний Будинок культури. І вже у 1960 році рішенням влади створили музей.

На подвір’ї музею є махновська тачанка. Це збільшена копія її історичного аналогу. Експонат зробили на Гуляйпільському механічному заводі ВАТ «Мотор Січ». Ця тачанка увійшла до «Книги рекордів України».

Також на подвір’ї музею є пам’ятний дубовий хрест, який зробили майстри з Черкащини. Привіз його кобзар-лірник Василь Нечепа з нагоди святкування 110-річчя від Дня народження Нестора Махна.

Хата Карпа Махна

Знаходиться по вулиці Трудовій, 144. Знайти легко. Питаєте у гуляйпільців, де вулиця Трудова. Їхати в сторону Вишневої, майже в самий кінець. У цій хаті на початку ХХ століття жив із сім’єю Карпо, рідний брат Нестора Махна. Тут деякий час знаходився штаб повстанської армії, розробляли стратегічні плани селянського війська. Хату ледь не спалили білогвардійці. Було це 6 січня 1919 року. Будівлі не дали згоріти сусіди, загасили вогонь.

У ній деякий час доживала свого віку донька Карпа — Килина із сином Віктором Яланським. Останній все своє свідоме життя боровся за реабілітацію імені Нестора Івановича. З осені 2008 року там встановлено пам’ятник Нестору Івановичу. Точна його копія знаходиться у центрі міста біля «КСК» Сучасник.

Млин Шредера

Стоїть на розі вулиць Соборна і Базарна. Це не так далеко від музею. На фронтоні будівлі старого парового млина викарбувано: «Надежа.1894». Споруда зведена з червоної цегли. Подейкують, що колишній власник Шредер млин не будував, а перекупив у якогось багатія. У 1910 році «Надежда» випускав борошно, з якого два найкращі сорти йшли на експорт.

Під час Другої світової війни у будівлю влучила бомба, яка зруйнувала дах і внутрішні перегородки. Але сама будівля лишилась. Вона функціонує і по сьогоднішній день. Млин працює і тут, класично, перемелюють зерно на муку.

Музей під відкритим небом на згадку існування Свято-Троїцької церкви

Знаходиться навпроти районного краєзнавчого музею, біля місцевої ЗОШ №1. Тут є парк, замість якого колись стояла Свято-Троїцька церква. Історично церквам на цьому місці не щастило. Зведена у 1797 році дерев’яна церква через рік згоріла. У 1798 році була закладена інша. Але у 1835 році вона також згоріла. Потім у 1890-1900 роках збудували кам’яну Свято-Троїцьку церкву.

Вона була на заздрість всім навколишнім селам: 30 метрів у висоту, мала п’ять бань та дзвіницю, хрести, вилиті із «червоного золота» (99 проби). Її купола сяяли проти сонця, мов золоті.

Збудували навіки, але у 1935 році комуністи знищили її, заклавши вибухівку. У цьому році на місці колишньої церкви встановлено дерев’яну капличку та пам’ятні знаки.

Колишній педагогічний технікум та синагога

Сьогодні це частини однієї будівлі. Педагогічний технікум знаходився у споруді, де зараз розміщено Центр надання адмінпослуг, а до цього — корпус районної лікарні. Колишній педагогічній технікум організовали у травні 1931 року на базі профтехшколи. У спадщину він одержав декілька порожніх необладнаних і непридатних приміщень. Їх відремонтували та пристосували до проведення занять. Технікум готував вчителів початкових класів.

А у 1934 році тут були заочний відділ та підсобне господарство. У 1933 році Гуляйпільський педтехнікум став одним з найбільших аналогічних навчальних закладів у Дніпропетровській області, в яку входив Гуляйпільський район. У 1937 році влада перетворила педтехнікум у педшколу.

Синагога знаходиться позаду Центру надання адмінпослуг. Хоча ціла синагога не зберіглась — лише її частина. Існувала єврейська синагога з 1863 року. Там, де зараз рентгенкабінет – був вівтар, з якого раввін правив молитви. У 30-ті роки минулого століття синагогу переробили під корпус педучилища. Під час Великої Вітчизняної приміщення спалили та частково зруйновали.

За книгою Івана Кушніренко та Володимира Жилінського «Гуляйполе туристичне».

Фото: Гуляйполе. Сity

Коментарі:

Вибір редакції