Які проблеми викрила медреформа у Гуляйпільській ЦРЛ та що буде далі з лікарнею

Поділитись у Facebook Відправити в Twitter
  • 19.03.2019 14:56
  • 0

Гуляйпільці два місяці рятують районну лікарню. Зберігають її від оптимізації та думають, як можна увійти в реформу з найменшими втратами. Компроміс шукають силами влади, активістів, медпрацівників та експертів з питань впровадження реформи охорони здоров’я в Україні.

Дві загальні зустрічі з експертами, а також сесії міської і районної рад стосувались подальшої долі лікарні. Їхня мета — досягти компромісу щодо розвитку Гуляйпільської ЦРЛ.

Несподівана медреформа

Для гуляйпільців новина про створення лікарні інтенсивного лікування у Пологах та перенесення туди інфекційного відділення була неприємною і шокуючою — у 2017 році пологове відділення Гуляйпільської ЦРЛ вже перенесли до Поліг.

Коли розпочався процес реформування вторинної ланки медицини, гуляйпільці виявились не готовими до медичних метаморфоз. Що ж сталося? У місті та районі не пояснили, як діятимуть госпітальні ради і функціонуватиме медицина в окрузі.

Зустріч з експертами реформи охорони здоров’я

На зустріч прийшли не лише лікарі Гуляйполе.City

17 січня відбулась зустріч громадськості з експертами з питань впровадження реформи охорони здоров’я для обговорення плану розвитку Пологівського госпітального округу. За два дні до зустрічі, 15 січня, на сайті Гуляйпільської ОТГ опублікували стратегію розвитку Гуляйпільської ЦРЛ. Раніше про те, як планують оптимізувати лікарню, населення достовірно не знало. Стратегія викликала хвилю обурень. Найбільше — через такі запропоновані пункти:

  • Перевести хірургію та реанімацію на денний стаціонар.
  • Ліквідувати інфекційне відділення, а потоки пацієнтів направити в зміцнене спеціалізоване відділення в Пологах.
  •  Централізувати лабораторію. Зокрема, здійснювати забір аналізів на місцях та відвозити до Поліг.

Під цю хвилю першими потрапили експерти, які презентували цю стратегію. Діалогу на зустрічі не вийшло, оскільки гуляйпільці були емоційними й це зрозуміло. Лікарів ж відстоювали свої відділення: реанімацію, дитяче, інфекційне, лабораторію.

Наприкінці зустрічі гуляйпільці визначили основні ризики, які їх хвилюють:

  • Розбита дороги Гуляйполе-Пологи. Відстань між двома містами — 18 кілометрів, через що шлях займає майже годину. Взимку через снігові перемети важко, а іноді й неможливо дістатись з одного міста в інше.
  • Відсутність прямого автобусного рейсу з віддалених сіл Гуляйпільського району до Поліг.
  • Можливість Пологівської лікарні розмістити у себе всіх хворих, адже про її розширення повідомлень не було.
  • Можлива відмова у медичних послугах.
  • Можливість залишитись взагалі без лікарні у районі.

Сьогодні отримали пояснення лише по першому і останньому ризиках. Решта так і лишились без відповіді.

10 тисяч підписів на захист лікарні

У наметі працювали в будь-яку погоду  Гуляйполе.City

Гуляйпільські активісти зорієнтувались швидко. Вони проаналізували найбільші ризики та слабкі місця Гуляйпільської ЦРЛ та склали звернення до голів райради та райдержадміністрації, голови і депутатів місцевої ОТГ, а також Держаудитслужби, де вимагають:

  • Зберегти всі існуючі відділення лікарні.
  • Провести позапланову перевірку діяльності керівництва ЦРЛ (Держаудитслужбі).
  • Порушити питання про відповідність перебування головного лікаря на займаній посаді.
  • Зобов’язати голову громади та депутатів міської ради ухвалити відповідне рішення щодо подальшого фінансування в повному обсязі Гуляйпільської ЦРЛ.

Підписи збирали у наметі, який встановили у центрі міста. Активісти між собою розподілили графік роботи, роздали бланки по селам та магазинам.

У результаті назбирали близько 10 тисяч підписів

Люди були активними — підписувались, проходячи повз намет, або спеціально приходили до намету, як от Микола Ілліч та Лідія Петрівна. Подружжю по 87 та 86 років, але вони, незважаючи на морозну вітряну погоду, прийшли залишити свої підписи на підтримку лікарні. Про роботу намету прочитали у газеті.

Люди не лише лишали підписи, а й розповідали власні історії звернення до лікарні. На декого скаржились, декого хвалили. Але більшість одноголосно говорила про те, що всі наявні відділення треба зберегти.

Згодом голова Гуляйпільської райдержадміністрації Олександр Іщенко створив робочу групу з питань функціонування Гуляйпільської ЦРЛ. До неї увійшли держслужбовці, керівники сільськогосподарських підприємств, депутати міськради, бухгалтер, підприємці. Робоча група шукала проблемні сторони в організації роботи, у структурі розподілу фінансів та якості медичного обслуговування, які заважають лікарні розвиватись. І таки знайшла. Звернулась до голови Гуляйпільської РДА з проханням написати лист до Управління Східного офісу Держаудитслужби в Запорізькій області про необхідність перевірки фінансово-господарської діяльності Гуляйпільської ЦРЛ. Перевірка ще не відбулась, а ініціативна група не отримала відповідь від голови РДА щодо цієї теми. 

Основна мета активістів — надати розголосу цій темі та спільними зусиллями зрушити ситуацію з мертвої точки

У результаті нарад та сесій влада та сільгосппідприємці вирішили скоординуватись й докупити необхідне медобладнання у лікарню. Його вартість —  близько 4 мільйонів гривень. Також вирішили забезпечити медиків житлом.

Що думають активісти, влада та виконуючий обов’язки головного лікаря

Ми запитали у представників органів влади, активістів та виконуючого обов’язки головного лікаря, якою буде подальша доля лікарні та що вже зробили для покращення її роботи.

Анатолій Клешня, голова Гуляйпільської районної ради

— Майбутнє нашої лікарні, як на мене, залежить від того, чи зможемо ми в найкоротші терміни вирішити питання по забезпеченню її лікарями-спеціалістами відповідної кваліфікації: хірургами, терапевтами, кардіологами та іншими лікарями, з метою надання додаткової медичної допомоги та отримання коштів від НСЗУ за принципом «оплата за послугу».

Питання кадрового забезпечення перед головним лікарем порушувалось і в 2018 році, але з різних причин в повній мірі на сьогодні не вирішене

Незважаючи на те, що давалася згода на виділення коштів з районного бюджету для придбання житла лікарям.

Хвилює і те, що середній показник щодо відвідувань ЦРЛ набагато нижчий за середній показник по Пологівському ГО, що також може з 2020 року вплинути на необхідність додаткового значного  фінансування лікарні за рахунок місцевих бюджетів.

У зв’язку із створенням у районі об’єднаних територіальних громад (ОТГ), власні доходи районного бюджету зменшилися у декілька разів. ОТГ отримують додатковий фінансовий ресурс у вигляді податку на доходи фізичних осіб. Тому вважаю, так як ЦРЛ обслуговує населення всього району, то з метою подальшого її ефективного функціонування та надання необхідних медичних послуг населенню в повному обсязі, необхідно щоб всі зацікавлені сторони (громади) взяли участь у її фінансуванні.

Олександр Іщенко, голова Гуляйпільської райдержадміністрації

— Ініціативна група, яку очолив заступник голови РДА Олександр Турченко, підняла до обговорення ті питання та недоліки у лікарні, які не порушувались більше 10 років. Це низька якість медичного обслуговування та спроба проаналізувати причини, через які жителі громади та району звертаються за медичною допомогою до інших лікарів та медичних закладів Оріхівського, Пологівського районів тощо. Зауваження й пропозиції ініціативної групи врахують під час формування Положення про роботу директора комунального некомерційного підприємства, адже посади головний лікар чи в.о. головного лікаря не буде. У цьому ж Положенні прописуватиметься нарахування заробітної плати та премій, штатний розпис тощо. Усе це вирішимо на сесії районної ради, яка відбудеться 10 квітня.

На цій сесії в.о. головного лікаря Анатолій Трусов має запропонувати концепцію розвитку Гуляйпільської ЦРЛ. Тож прогнозувати подальші дії будемо тоді, як отримуємо більш-менш виважену конкретику.

Анатолій Трусов, в.о. головного лікаря Гуляйпільської ЦРЛ

— Сьогодні йде підготовка до сесії районної ради, де прийматиметься рішення про створення Комунального некомерційного підприємства Гуляйпільська ЦРЛ. Сесія відбудеться у першій половині квітня. Маємо затвердити Статут лікарні та за 3-4 дні зареєструвати це підприємство. Потім протягом трьох місяців — отримати ліцензію на медичну практику. Як тільки ми це зробимо, а це об’ємна робота, потрібно  поміняти ліцензії щодо обігу наркотичних речовин та на іонізуюче випромінювання. Також потрібно провести позачергову атестацію нашої лабораторії. Паралельно з цим потрібно готувати документи, щоб заключити договір з Національною службою здоров’я України. Адже з 1 липня вона відшкодовуватиме вартість послуг по діагностичним дослідженням.

Ми зробили прорахунки по групі пілотних послуг, з яким працює Полтавська область.

Порахували, що з 54 можливих послуг можемо надавати 17. Їхня вартість складає 1,5 мільйона гривень

Це не враховуючи ціни на витратні матеріали. Також відсутні розцінки на проліковані випадки. Зараз для фінансування лікарні потрібно близько 22 мільйонів гривень. Якщо нам не допоможуть коштами, доведеться скорочуватись.

Ми також працюємо у напрямку покращення медичних послуг та розширення їхнього спектру. Провели кадрову роботу. Зокрема, видали 4 направлення на інтернатуру: ендокринолог, онколог, хірург, терапевт. Також є попередні домовленості з психіатром-наркологом. Зараз шукаємо для нього житло.

Вже місяць лікар-психіатр з Пологівської ЦРЛ проводить прийом у Гуляйпільській ЦРЛ. Працює по вівторках з 8:00 до 14:00 у кабінеті №3.

Тетяна Рябко, активіст, приватний підприємець

— Якщо й входити у реформу, то з перспективою на самоутримання Гуляйпільської ЦРЛ. Ми ще не бачимо реальної картини на перспективу. Не є прозорою фінансова політика лікарні. Через постійні зміни у законодавстві невідомі подальші доходи до бюджету громади, у тому числі субвенції. Нестабільна соціальна картина. Неможливо спрогнозувати, скільки людей проживатимуть та лікуватимуться у Гуляйполі через 2-3 роки.

Ініціативна група й досі не може отримати розрахунки, які б показали, чи може лікарня себе забезпечувати

Від нас приховують інформацію, яку намагаємось дізнатись через запити. Це не співпраця. Так ми разом не досягнемо бажаного результату — покращення медичних послуг та фінансової прозорості підприємства.

Поки загальних покращень у роботі лікарні ми, активісти, не бачимо. Єдиний позитивний процес — частина лікарів проявили активність, бо зрозуміли, що потрібно відстоювати заклад, у якому працюють.

Чи вирішили конфлікт сьогодні

27 лютого відбулась ще одна зустріч з експертами. Цього разу з експертом з питань впровадження реформи охорони здоров’я в Україні Алісою Макаріхіною. Діалог розділили — експерт поговорила окремо з медиками та активістами. Й наприкінці зібрала їх в одній залі та запросила органи влади.

Про подальшу роботу лікарні говорили влада, лікарі та активісти Гуляйполе.City

Під час зустрічі виявилось, що у лікарні вже давно стоїть лапороскопічна стійка. Але робота на ній не організована та лапороскопічні операції відсутні.

На зустрічі підняли багато питань. Це і нестача лікарів вторинної ланки медицини та часткова заміна працівниками первинної ланки. Й непрозора система використання бюджетних коштів. Й відсутність лікарів: терапевта, хірурга, психіатра, нарколога, кардіолога, ендокринолога.

Тепер вже питання задавали лікарі. Зокрема, однією з ідей медреформи є те, що зарплата лікарям надаватиметься не за ліжко-день, а за спектр наданих послуг. Тобто надав послугу — отримав гроші. Чіткої схеми, як це працюватиме та скільки коштують послуги, немає.

Лише одна лікарня в Україні (а саме у Полтаві) поки що пішла цим шляхом пілотного проекту

Чим менше послуг, тим менша зарплата лікарів й більше навантаження на бюджет утримувача лікарні. Виходить, що утримувати неприбуткову лікарню просто невигідно. Тож усі разом думали, як зробити її кращою, та змусити керівництво лікарні працювати краще й за новими стандартами.

Щоправда при цьому всьому активісти лишились при своїй думці: реформа йде у розріз з основними статтями Конституції України, бо ж не забезпечує право на медичні послуги

Та вважають, що таким чином держава перекладає свої обов’язки щодо забезпечення медичними послугами на плечі реформаторів та органів місцевого самоврядування.

Питання про те, чи можливо не входити у реформу піднімалось неоднократно. Але конкретної відповіді не отримало, як і питання відсутності адекватного сполучення з Пологами через розбитий автошлях Гуляйполе-Пологи.

Але доки триває медреформа, зійшлись на тому, що потрібно діяти у її рамках. Перш за все, заключити договір з  Національною службою здоров'я України, яка й надалі фінансуватиме лікарню. А також — отримати ліцензію. Й це зробити треба до літа. Також потрібно прописати документ, який регулюватиме внутрішній розпорядок закладу й роботу головного лікаря.

Аліса Макаріхіна, експерт з питань впровадження реформи охорони здоров’я в Україні:

— Вже з квітня лікарня стає КНП — комунальним некомерційним підприємством. Це потрібно, щоб отримати фінансування доведеться жити по Господарському Кодексу. Тож необхідно ухвалити фінансовий план. Це можна зробити на сесії районної ради, куди ввести індикатори фінансової стійкості, тобто все що ви хочете бачити, навіть, до відремонтованої лавочки. Крім того, лікар повинен написати план своїх дій та стратегію розвитку лікарні на 3 роки.

Також Аліса Макаріхіна зазначила основні моменти, які мають бути:

  • Прозора зарплата лікаря та його декларації мають оприлюднюватись на сайті.
  • Потрібно залучити до роботи лікарів, яких не вистачає.
  • Директор вторинної і первинної ланки медицини — перш за все менеджер.
  • У майбутньому Гуляйпільську ЦРЛ громаді доведеться взяти на свій баланс.
  • Лабораторію первинної і вторинної ланки медицини краще об’єднати. Те саме зробити з бухгалтерією та службою статистики.
  • Поповнити автопарк швидкими екстреної допомоги. Їх менше майже вдвічі від норми.
  • Треба вкласти кошти у підвищення знань лікарів. Ті знання, які отримують безкоштовно, вже застарілі. До речі без відповіді залишились ризики: фінансування зарплати лікарів, можливість Пологівської лікарні розмістити у себе всіх хворих, ймовірна відмова у медичних послугах.
Вже у 2020 році державну субвенцію на зарплату лікарів вторинної ланки зменшать наполовину. У 2021 році — припинять

Фінансування здійснюватиметься за новою схемою. У Гуляйпільської ЦРЛ є два виходи. Або вона потоне через брак фінансування навіть на зарплати лікарів, оскільки ж нових шляхів поповнення бюджету громади поки не запропоновано. Або таки виокремить сильні сторони, які дозволять закладу існувати надалі.

— Якщо нічого не робити, то насправді у вас може залишитися лише відділення геронтології, — резюмувала Аліса Макаріхіна.

 

Коментарі:

Вибір редакції