Володимир Мойсей — пауерліфтер з тимчасово окупованого Бердянська Запорізької області. У професійному спорті він вже вісім років, три з яких — з інвалідністю. У 2019 році в ДТП чоловік втратив руку, але продовжив займатися спортом.
Про це повідомляє «Суспільне Запоріжжя».
У чому суть
Володимир згадує: коли у 2019 році готувався до міжнародних змагань, потрапив у ДТП. Тоді під ризиком опинилася не тільки спортивна кар’єра, а і його життя: "Щось вдарило мою ліву сторону, там де колесо, і машину почало скручувати, відводити. Я думав, що впораюсь. Але я побачив, що ліва рука вже лежить в мене на нозі. Чи може не прокинутися зовсім, чи буде людиною з інвалідністю, прикутою до ліжка. Ніхто не давав, гарантій того, що зі мною все буде добре".
Та вже за кілька днів після операції стан чоловіка стабілізувався. Володимир каже: повністю відновитись вдалось за 3 роки: "В цілому було важко повертатись. Кожен вечір ти дивишся на себе без руки, і в тебе ллються сльози. Бо ти не знаєш, як воно, що буде далі. Я розумів, що це ляже на мене, на мою родину, і це буде тяжким випробуванням".
Не меншим випробуванням для Володимира стала повномасштабна війна. Спортсмен згадує: перші півтора місяця провів з родиною в окупованому Бердянську, а коли вдалося виїхали — почав волонтерити й ділитися своїм досвідом в адаптивному спорті: "Працюю з військовими. Показати, що людина з інвалідністю може мати такі ж можливості. І особливо для мене це важливо в цей час, коли наші хлопці і дівчата втрачають кінцівки".
Володимир каже: професійний спорт також залишив в житті, і досягнув в ньому результатів, навіть в умовах повномасштабної війни.
"Була в мене змога поїхати на змагання “Арнольд стронг” в штати. Я підняв 260, 280 мені не зарахували, трішки не дотягнув. І коли національний реєстр України почав дивитися стосовно “Найбільшої ваги однією рукою”, то ця вага була найбільша у світі", — говорить спортсмен.
А що було раніше
Переселенка Карина Грабко з Оріхова Запорізької області за два місяці до повномасштабної війни відкрила в рідному місті кав'ярню. Та коли почалися активні російські обстріли, разом з рідними довелося виїхати, лишивши там все. Цьогоріч влітку, після того, як неподалік від їхнього закладу влучила ракета, жінка вирішила релокувати бізнес до Запоріжжя.
