Гірка звістка знову чорним крилом торкнулася Гуляйпільської громади. У скорботі схиляємо голови перед світлою пам’яттю нашого земляка, мужнього Захисника України Артема Ігоровича Цеська, чиє життя обірвалося надто рано.
Що відомо про захисника?
Артем народився 29 березня 1992 року в селі Темирівка - на благодатній землі, де минули його дитячі роки, де формувався його характер, де він зростав чесним, відповідальним і щирим юнаком. Тут він закінчив місцеву школу, здобувши перші життєві уроки, які згодом стали міцним фундаментом його незламності та любові до рідної землі.
Обравши шлях служіння Батьківщині, Артем продовжив навчання у Запорізькому військовому ліцеї, а згодом здобув вищу освіту в Запорізькому університеті. Він завжди був людиною честі, внутрішньої дисципліни та глибокої відповідальності за все, що робив.
Добровільний вибір справжнього чоловіка
У лютому 2024 року, коли Україна продовжувала виборювати своє право на свободу і незалежність, Артем без вагань добровільно став до лав захисників. Він не шукав виправдань і не відступав перед труднощами, адже добре розумів: у вирішальний для країни час кожен має зробити свій вибір.
Служачи у складі 91-ї окремої бригади підтримки, Артем брав участь у бойових діях на Донецькому та Дніпропетровському напрямках. Він мужньо виконував свій військовий обов’язок, залишаючись вірним присязі, побратимам і Україні до останнього подиху.
Серце, яке зупинилося заради України
10 травня 2026 року життя Артема Ігоровича трагічно обірвалося. А 11 травня, під час оперативного лікування у Дніпрі, серце Захисника зупинилося назавжди.
Йому було лише 34. Вік, коли попереду ще стільки планів, мрій, нездійснених задумів, родинного тепла й щасливих моментів. Та війна безжально забирає найкращих - тих, хто без вагань стає на захист рідної землі.
Біль, який не виміряти словами
У непоправній втраті залишилися найдорожчі люди - мама Ольга, тато Ігор, дружина Анжеліка, маленька донечка Мирослава, молодший брат Богдан, який також боронить Україну, а також усі рідні, друзі, побратими й земляки.
Для них Артем був не лише воїном. Він був люблячим сином, турботливим чоловіком, ніжним батьком, надійним братом і вірним другом. Його усмішка, добре серце, щирість і сила духу назавжди залишаться у пам’яті тих, хто його знав.
Герої не вмирають
«Сил вам, дорога родина, витримати цей непосильний тягар і пережити ці темні часи. Знайте - ви не одні в цьому горі. Нехай його добра посмішка завжди гріє вас із Небес. Віднині він тримає небо над нами. Нехай земля йому буде пухом, а пам'ять про нього - чистою і невичерпною рікою. Ми не кажемо «прощавай». Ми кажемо: «Дякуємо тобі, Артем, за кожен наш мирний світанок», - написала класна керівниця захисника Любов Алєксєнцева.
Поховання Артема Ігоровича відбулося у місті Шпола.
Гуляйпільська міська територіальна громада висловлює щирі співчуття родині, близьким, друзям і побратимам полеглого Захисника та розділяє невимовний біль і разом з родиною схиляє голови у глибокій скорботі.
Подвиг Артема Цеська назавжди буде вписаний у пам’ять нашої громади та в історію боротьби України за свободу.
Вічна пам’ять, шана і слава земляку-Герою України.
