Гуляйполе – наше незламне місто — за 5 кілометрів до лінії фронту. Щодня армія РФ обстрілює його з артилерії, РСЗВ та авіації. Пошкоджені житлові будинки, зруйнована інфраструктура та розтрощений історичний центр — так нині виглядає місто, в якому з понад 13 тисяч людей лишились усього близько тисячі жителів.
Історичний центр Гуляйполя під обстрілами
Історичний центр Гуляйполя нині пошкоджений російськими обстрілами. Будинки, збудовані у ХІХ столітті, частина з яких - глинобитні. Через пошкоджені внаслідок російських обстрілів дахи, волога від дощів потрапляє всередину й продовжує руйнувати приміщення. Відновити такі будівлі - навряд вийде, розповів наш земляк-історик Сергій Звілінський:
"Вулиця Соборна — це найстаріша фактично частина міста, поряд - Соборна площа колишня, де знаходився головний храм, а навколо найцінніші, найцікавіші, найбагатші будинки Гуляйполя. Багато будівель забудови ХІХ та початку ХХ століття глинобитні були, коли потрапляє волога в середину, ця глина розкисає, цегла розпадається і будинок за лічені тижні руйнується повністю. Навряд чи це вже можна буде відновити. Хіба наново відбудувати, але ці елементи треба зафіксувати, зберегти. Перед війною був затверджений історичний ареал міста, була розроблена документація, Генеральний план був затверджений і там було розроблено зонування і ось ця якраз територія вона входить до історичного ареалу, офіційно визначеного, затвердженого з переліком будинків".
Музей у Гуляйполі
Серед понад 1800 будинків, в ніч на 24 серпня 2024 року музей був зруйнований внаслідок російського обстрілу.
"Будівля збудована в 1901 році спеціально як приміщення банку "Товариства земного кредиту" гуляйпільськими купцями, які були акціонерами цього банку. Як для села - це дуже потужна структура була. Мати свій банк - це показник такої економічної спроможності розвитку і стабільності", - розповів Сергій Звілінський.
Фасад краєзнавчого музею у Гуляйполі після обстрілу армії РФ у ніч проти 24 серпня 2024 року. ГУНП в Запорізькій області
Після приходу до влади більшовиків будівлю націоналізували, а в часи Другої світової війни в приміщенні нинішнього музею розміщувалась церква:
"Після приходу більшовиків приміщення націоналізували, в ньому знаходилося єврейське колонізаційне товариство. Після Другої Світової війни знаходився Будинок культури, потім він був переданий під музей і вже до часу повномасштабного вторгнення використовувався як музей. Будівля дуже історична, вона збереглася в своєму історичному вигляді”.
Будинок священника та будинок Гельбуха
В історичному центрі Гуляйполя неподалік один від одного дві історичні будівлі - будинок священника та будинок Гельбуха. Перший - збудований у 1872 році та повністю зруйнований під час повномасштабного вторгенння:
"В цьому будинку жили священник і диякон церкви. Він зруйнований повністю, це те, що не відновлюється. І так само у дворі ще одне приміщення, це цілий комплекс забудови, власне, так звані попівські доми називали, тобто, де жили священники".
Неподалік - ще одна історична будівля - будинок купця Ехаеля Гельбуха.
"Цей будинок пов'язаний із Махновським рухом, в ньому жила, винаймала квартиру Галина Кузьменко, дружина Нестора Махна, і Нестор Махно сам зупинявся в ньому, допоки його дружина тут жила", - розповів Сергій Звілінський.
На підлозі в будинку - уламки скла, цегли та меблів. Серед речей, залишених у зруйнованому приміщенні, - історичні документи:
"Це старі справи учасників Другої Світової війни. Таке треба передавати в архів обласний, бо тут має бути якась цінна інформація. Це до того ж не копії, це оригінальні документи, призвані Гуляйпільським польовим військкоматом хлопців з Гуляйполя в 1943 році, коли звільнили місто, одразу військкомат почав призивати і це оригінальний перелік тих, хто був призваний".
Млин "Надія"
Неодноразово під російські обстріли потрапляла історична споруда Гуляйполя - паровий млин "Надія". Млин, збудований у 1894 році, працював до повномасштабного вторгнення, та через 130 років - у 2024 році - був зруйнований:
"Це одна з найбільш впізнаваних споруд у місті. Перший його власник – це купець першої гільдії єврей Самсон Саксаганський, в подальшому він знаходився у власності меноніта Давіда Шредера, а пізніше викупило єврейське товариство, власником якого була єврейська родина – торговий дом братів Кернерів".
Паровий млин «Надія» до війни
Будинок Крігера
Пошкодженим внаслідок російських обстрілів виявився ще один музей — його планували відкрити перед повномасштабним вторгненням. Розміщувався він у будинку 1892 року, який належав родині Крігер - власникам заводу сільськогосподарських механізмів:
"Ми проводили реставраційні роботи і тут би мав бути музей-садиба родини Крігер. Тут багато зібрано було старих меблів, наразі всі експонати ми евакуювали, після вибухів КАБів вибуховою хвилею вирвані вікна, пошкоджений дах уламками, наразі стіни поки цілі".
У приміщенні музею планувалося відкрити й невеликий хостел - для цього виділили окрему кімнату:
"Хостел був, був вхід, там душ і туалет, там одна кімната хостелу. У нас була ідея відновити, відтворити ту кімнату в тому антуражі, як вона виглядала в ХІХ сторіччі - на початку ХХ сторіччя, коли тут мешкала родина Крігерів".
Нині у прифронтовому Гуляйполі пошкодженні тисячі приватних будинків, бібліотеки, музей, заклади освіти та культури. Втім, за словами Сергія Звілінського, війна допомогла жителям міста зрозуміти важливість збереження історії:
"Насправді люди починають розуміти важливість збереження цієї історії, коли кожного дня ти бачиш такі руйнування, розумієш, що місто вже не буде таким, як воно було і є загроза втратити та будинок, і житло, і майно. Люди переоцінюють своє ставлення до минулого і до своєї родинної історії".
Маргарита ГАЛІЧ, Анастасія ГУБІНА
