Сьогодні розмова з директором КНП «Гуляйпільський центр первинної медико-санітарної допомоги» Гуляйпільської міської ради, лікарем загальної практики-сімейної медицини Максимом ВОЙТЮКОМ.
- Пане Максиме, з початком повномасштабного вторгнення, як змінилася робота вашого закладу?
- З 24 лютого 2022 року працюємо в умовах повномасштабної війни. Водночас ми жодного дня не припиняли надання первинної медичної допомоги. Попри обстріли, загрози, нестачу кадрів та ресурсів, медична допомога надається населенню щоденно. Спочатку в складі 20 структурних підрозділів, зараз - 13, але ми зберегли головне - довіру і допомогу нашим пацієнтам.
- Якою є нинішня ситуація з кадрами та навантаженням на персонал?
- На жаль, через воєнні дії частина співробітників виїхала, дехто був змушений призупинити трудові договори. Якщо на початку 2022 року у нас працювало 86 людей, то зараз - 55, з яких лише 33 фактично працюють. Це колосальне навантаження. Але наші працівники не просто виконують обов’язки - вони щодня роблять більше, ніж вимагає посадова інструкція. Вони - справжні герої.
- Попри зменшення кількості декларацій, пацієнтів, які залишились, ви обслуговуєте повноцінно?
- Так, звісно. У 2022 році ми мали понад 20 тисяч декларацій, зараз - близько 8,8 тисячі. Але це, здебільшого, літні люди, маломобільні, хворі. Для них медична допомога - це питання життя і смерті. Ми робимо все, щоб жоден не залишився без уваги: огляди, лікування, психологічна допомога, ліки. Надаємо все, що маємо.
- Розкажіть про мобільний медичний пункт. Це новий формат допомоги?
- Так, з 2023 року завдяки співпраці з міжнародною організацією «Project HOPE» ми запустили мобільний медичний пункт. Наша команда - я, медсестра Юлія Саприкіна, психолог Інна Кійко і водій Олександр Яковенко - регулярно виїжджаємо в найвіддаленіші села, часто під обстрілами. Робимо кардіограми, аналізи, лікуємо, надаємо ліки. Це надзвичайно важливо для людей, які не можуть дістатися до медичного закладу самостійно. Крім того проводиться виїзний прийом медичних бригад БФ «ЮК-МЕД» та Пологівської бригади АСМУ (Асоціація сімейної медицини України).
Медичний персонал закладу, що залишився надавати медичну допомогу мешканцям міста, виконує вкрай важливу роботу, забезпечуючи пацієнтів медичними послугами, ліками, психологічною підтримкою тим самим підтримуючи та покращуючи загальний стан пацієнтів, проводять профілактику захворювань та впливають на зменшення інвалідизації.
Працівники Амбулаторії міста Гуляйполе виконують не лише посадові обов`язки, а повністю віддаються справі та допомозі мешканцям міста.
- Яку ще підтримку отримує заклад у ці важкі часи?
- За ці роки ми відчули справжню силу партнерства. Нам допомагали та допомагають Project HOPE, ВООЗ, Міністерство охорони здоров'я, Міжнародний комітет Червоного Хреста, ГО «Проліска», БО Tulipe, БФ "ЮК-МЕД", АСМУ та багато інших. Завдяки ним ми отримали медикаменти, паливні брикети, обладнання, автомобіль Renault Duster, електровелосипеди. Усе це - для якісного обслуговування наших пацієнтів. Крім того, ми постійно відчуваємо підтримку коллективу міської влади та особисто начальника МВА Сергія Ярмака.
- Чи були визнання або нагороди для вашої команди за ці роки?
- Так, і це дуже цінно. У 2023 та 2025 роках Запорізька ОДА оголосила подяки як мені особисто, так і всьому колективу. У 2024 році - подяка від командира 102-ї окремої бригади тероборони. Це не лише приємно, це додає нам сил працювати далі, розуміючи, що наша праця важлива і потрібна.
- Що сьогодні є найбільшим викликом у вашій роботі?
- Безпекова ситуація. Гуляйполе і досі перебуває під обстрілами. Понад три роки немає світла, часто пропадає зв’язок, іноді важко добратись до пацієнта. Але найбільший виклик - це втримати медичну систему на плаву, не дати їй зламатися. Наш колектив тримає цей фронт. Ми самі лагодимо пошкоджені вікна, дахи, облаштовуємо укриття, прибираємо територію. І головне - залишаємося з людьми.
- Що мотивує вас залишатись і продовжувати працювати тут, у прифронтовому місті?
- Ми тут живемо. Це - наше місто. І ці люди - наші. Я не уявляю себе поза цією місією. Коли бачиш подяку в очах бабусі, якій принесли ліки або зробили кардіограму вдома, - це і є наша перемога. І поки ми тут, і тут наші захисники - Гуляйполе тримається.
- Дякуємо за розмову і за вашу самовіддану працю. Бажаємо Вам та всьому колективу міцності, безпеки і всім нам - Перемоги.
- Дякую. Переможемо разом.
