Земля вільних людей
Історія села Успенівка, що на Гуляйпільщині, починається у 1802 році. Її заснували городові козаки з Полтавщини — люди, чий дух волі був закладений у фундамент кожного будинку. Розташована на берегах річки Янчур, Успенівка завжди була символом заможного українського степу. Тут хліборобство — не просто робота, а спадковість.
Саме тут у 2017 році почалася історія ТОВ «Лаванда». Підприємство, що обробляло 750 гектарів родючої землі, стало опорою для сотні місцевих пайовиків. Проте у 2022 році сюди прийшла війна, а в листопаді 2025-го — повна окупація. Сьогодні ми розмовляємо з директором «Лаванди» Дмитром Коростельовим про те, як оцінити втрачене життя цілого господарства.
- Пане Дмитре, дата 22 липня 2022 року зафіксована у ваших документах як день величезних матеріальних втрат. Але ми знаємо, що того дня на території підприємства сталася значно страшніша трагедія — загинули українські військові, які захищали наш край...
- Це найболючіша сторінка. Коли ми говоримо про збитки, ми рахуємо комбайни чи вівці, бо того вимагає закон для судів. Але жодна цифра не передасть болю від втрати людей. 22 липня під час ворожого удару по наших ангарах загинули семеро захисників України. Це були чиїсь сини, батьки, чоловіки. Для нас, фермерів, вони стали рідними, бо вони стояли стіною за наші поля, за наше Гуляйполе. Тому, коли я дивлюся на звіти про зруйновані будівлі, я перш за все бачу місце, яке окроплене кров'ю Героїв. Наш обов’язок — не просто відбудуватися, а зробити так, щоб їхня жертва не була марною. Земля, за яку вони загинули, має знову стати мирною і родючою».
Анатомія втрат: від комбайнів до розстріляної отари
- Пане Дмитре, ми маємо перед очима ваш «Звіт про оцінку збитків». Суми там приголомшливі — лише прямі збитки за майно складають понад 877 тисяч доларів. Розкажіть, що саме стоїть за цими цифрами? Що окупанти знищили фізично?
- За кожною цифрою — роки праці. Окупанти нищили все системно. Наші складські приміщення, ангари в Успенівці площею понад 1600 квадратних метрів, — все це тепер або руїна, або в руках ворога. Але техніка — це окремий біль. Німецький комбайн CLAAS Lexion, трактори YTO, оприскувачі «Берту» — це були наші «м’язи».
Найважче згадувати той липень 2022 року. Тоді обстрілом була знищена наша отара: 35 вівцематок, барани, молодняк. У звіті оцінювачі сухо пишуть «біологічні активи», але для нас це було живе життя, яке ми плекали. Коли ти бачиш розстріляних тварин і спалені ангари, ти розумієш: вони прийшли не просто захопити територію, вони прийшли випалити наше коріння.
Економіка окупації: мільйонний рахунок за «порожні поля»
- У вашому звіті є термін «упущена вигода», і вона перевищує прямі збитки — понад 958 тисяч доларів за 36 місяців. Поясніть читачам, що це означає для аграрія?
- Це ціна нашого простою. Експерти вирахували, що кожен місяць, поки ми не можемо вийти в поле, підприємство втрачає близько 19 000 доларів чистого прибутку. Це гроші, які мали піти на оновлення парку техніки, на нові робочі місця, на розвиток села.
Загалом росія винна «Лаванді» вже понад 1,8 мільйона доларів. Це сума, яку ми виставляємо як офіційний рахунок агресору. Ми зафіксували все: від вартості ячменю врожаю 2022 року, який лишився гнити на складах, до кожної офісної мікрохвильовки та кондиціонера. Це системний підхід — ми готуємо підґрунтя для міжнародних репарацій.
Соціальний фронт: 100 пайовиків та обов’язок перед громадою
- Ви обробляли 750 гектарів орендованої землі. Це близько 100 пайовиків. Як війна змінила ваші стосунки з людьми, які довірили вам свої ділянки?
- 750 гектарів — це доля ста родин. Для багатьох мешканців Успенівки та навколишніх сіл орендна плата була головним фінансовим якорем. Коли поля опинилися під вогнем, а потім в окупації, люди опинилися на межі виживання.
Ми поставили собі за мету: пайовики не мають залишитися ні з чим. Навіть у найважчі часи ми шукаємо ресурси для виплат. Це питання честі. Коли люди бачать, що підприємство бореться за кожен цент збитків, вони розуміють, що ми повернемося. Це тримає громаду вкупі, навіть якщо ми зараз розкидані по всій країні.
Державна підтримка: пільги, рукава та реалії 2024-2026 років
- Як держава допомагає таким господарствам, як ваше, залишатися на плаву? Що реально спрацювало за ці чотири роки?
- Важливим кроком було звільнення від податків: ми не платимо єдиний податок, екологічний податок та плату за землю з початку війни. Це дало змогу не залізти в боргову яму.
У 2024 році ми отримали суттєву допомогу через Мінагрополітики та USAID — спеціальні рукава для зберігання зерна. Це врятувало частину врожаю, коли склади були під загрозою. Також спрацювала програма прямого субсидування — «підтримка на 1 га для територій активних бойових дій».
Проте не все так гладко. На 2025 рік ця допомога затверджена, але зменшена вдвічі, і коштів ми поки не бачили.
Ми також подавалися до Mercy Corps, але отримали відмову без пояснень. Зараз готуємо нову заявку. Держава і донори мають розуміти: підтримка прифронтового фермера сьогодні — це економія мільярдів на гуманітарній допомозі завтра.
Погляд у майбутнє: чи є життя після окупації?
- Пане Дмитре, ваша земля зараз під ворогом. Ви вже вдруге втрачаєте бізнес через росію, спочатку був Крим. Який ваш план «Б» і чи вірите ви у повернення в Успенівку?
- План «Б» — це продовжувати роботу на підконтрольних територіях. Ми беремо участь у аукціонах «Прозорро», шукаємо вільні ділянки, щоб зберегти колектив. Фермер без землі — як птах без крил, але ми навчилися літати і в таких умовах.
Щодо повернення — я не просто вірю, я готуюся до нього юридично. Оцінка збитків, яку ми зробили — це наш квиток назад. Ми повернемося на заміновані поля, ми будемо відновлювати та будувати, щоб знову засіяти ці 750 гектарів. Бо Успенівка була заснована вільними козаками, а вільні люди завжди повертаються до свого дому.
Розмову вела Тетяна Велика
Довідка редакції:
Підприємство: ТОВ «Лаванда», засноване у 2017 році.
Локація: Села Успенівка, Солодке, Рибне Гуляйпільської громади Пологівського району Запорізької області.
Земельний фонд: 750 гектарів орендованої ріллі, що забезпечували доходом 100 пайовиків.
Статус: Підприємство офіційно визнане потерпілою стороною у кримінальному провадженні СБУ (від 18.11.2022) за фактом порушення законів та звичаїв війни.
Хронологія втрат:
Березень 2022: Входження сіл до зони активних бойових дій.
22 липня 2022: Масштабний обстріл виробничої бази, що призвів до загибелі 7 військовослужбовців ЗСУ та знищення поголів’я тварин.
Листопад 2025: Повна окупація земель та потужностей підприємства російськими військами.
Оцінка збитків (станом на 19.03.2026):
Прямі матеріальні збитки: $877 411 (будівлі консервного заводу, склади, техніка CLAAS та YTO).
Упущена вигода (неотриманий прибуток): $958 670 (розраховано за 36 місяців вимушеного простою).
Механізми виживання: Попри втрату активів, господарство продовжує діяльність на підконтрольних територіях, бере участь у державних програмах підтримки прифронтових аграріїв та співпрацює з міжнародними організаціями (USAID, Мінагрополітики) для збереження робочих місць та виконання зобов’язань перед пайовиками.
