Народна депутатка Марина Нікітіна, обрана у 2019 році по мажоритарному округу №82, до якого в 2019 році входили Вільнянський, Запорізький, Гуляйпільський, Новомиколаївський, Пологівський райони та частина Оріхівського. Членкиня фракції «Слуга Народу». Пані Марина демонструє достатньо активну законотворчу діяльність у Верховній Раді, однак водночас стикається з критикою з боку виборців через відсутність системної комунікації з громадою, обмежену публічну звітність та незрозумілу роль у підтримці населення в умовах війни.
Законодавча діяльність і кар’єрне зростання
Із початку своєї каденції народна депутатка Нікітіна стала співавторкою понад 400 законопроєктів, із яких більше сотні були ухвалені парламентом, що свідчить про її включеність у законодавчий процес. Окрім цього, у 2022 році вона очолила підкомітет, який відповідає за адаптацію українського законодавства до норм Європейського Союзу - напрям, що є стратегічно важливим для держави в умовах євроінтеграції.
Попри це, діяльність у парламенті не завжди корелює з очікуваннями виборців на окрузі, особливо коли йдеться про прямий контакт із громадою та вирішення локальних проблем.
Відсутність приймалень і обмежений контакт із громадою
Однією з ключових претензій до депутатки є відсутність постійно діючої громадської приймальні на окрузі, що суперечить усталеній практиці роботи мажоритарників. Ще до повномасштабного вторгнення у відкритих джерелах фіксувалася відсутність такої приймальні, натомість пропонувалася так звана «приймальня в смартфоні», що фактично переводить комунікацію у дистанційний формат.
Сама депутатка пояснювала це адміністративними труднощами та реформою районного поділу, однак закон прямо передбачає, що органи місцевої влади повинні забезпечувати народних депутатів приміщеннями для роботи з виборцями. У цьому контексті відсутність фізичної присутності виглядає не лише організаційною проблемою, а й політичним сигналом про дистанціювання від округу.
Після початку повномасштабної війни ситуація лише ускладнилася: комунікація, за словами самої пані Нікітіної, звелася до короткочасних візитів і роботи через звернення. Водночас публічні дані свідчать, що навіть онлайн-активність депутатки є обмеженою - наприклад, її Telegram-канал не оновлюється з літа 2022 року.
Відсутність публічної звітності під час війни
Ще одним критичним аспектом є відсутність регулярних звітів перед виборцями. У час, коли суспільство очікує максимальної відкритості від влади, особливо щодо використання ресурсів і результатів роботи, публічна комунікація Нікітіної залишається фрагментарною і переважно зосередженою у соціальних мережах.
Заклики звертатися через електронну пошту або листи до Києва навряд чи можна вважати повноцінною заміною живого діалогу з громадою, особливо з урахуванням того, що значна частина виборців - це люди старшого віку, які не мають смартфонів і не вміють ними користуватися, або внутрішньо переміщені особи, для яких такі канали зв’язку не є зручними.
Питання допомоги військовим і переселенцям
На тлі повномасштабної війни одним із ключових критеріїв оцінки діяльності депутатів є їхня участь у підтримці ЗСУ та допомозі ВПО. У випадку Нікітіної публічна інформація про системну допомогу в цих напрямках є обмеженою.
Відомо про участь у запуску гуманітарного Хабу на початку вторгнення, однак подальша діяльність у цій сфері не має широкого висвітлення. Це створює інформаційний вакуум, який заповнюється припущеннями та критикою з боку громадян.
Резонанс навколо придбання автомобіля
У березні 2026 року Нікітіна придбала автомобіль Volvo XC40 (2025 р.в.) вартістю понад 2 млн грн, що викликало суспільний резонанс. Формально джерела коштів задекларовані - компенсації, подарунок від чоловіка та банківський кредит - однак сама покупка виглядає контрастно на фоні війни та економічних труднощів населення.
Про придбання авто виборці дізналися із повідомлення про зміни в майновому стані, опублікованого Нікітіною в Реєстрі декларацій.
При цьому депутатка вказала три джерела надходження коштів для такого коштовного придбання. Вона отримала компенсацію за дні невикористаної щорічної відпустки в розмірі 282 458 грн та грошовий подарунок від чоловіка на суму 800 тис. грн, а також взяла у «Приватбанку» в кредит 1 011 299 грн.
Торік Олександр Нікітін отримав зарплату 15 479 грн, а також дохід від продажу автівки BMW 328 в розмірі 400 тис. грн.
Щоправда, чоловік Марини Нікітіної має чималі збереження – $160 000 станом на початок поточного року. Походження цих коштів невідоме. На виборах Президента він був довіреною особою Володимира Зеленського. Зарплата ж депутатки в 2025 році склала 698 455 грн.
Голос громади: критика, розчарування і поляризація думок
Відгуки мешканців округу демонструють глибоку неоднорідність ставлення до депутатки, однак переважають критичні та емоційно забарвлені оцінки.
Частина виборців прямо ставить під сумнів легітимність її підтримки на виборах, пояснюючи результат впливом бренду партії та передвиборчої агітації. Інші наголошують на відсутності досвіду та професійного бекграунду, який, на їхню думку, мав би відповідати рівню національного політика.
Досить поширеними є закиди щодо відсутності реальної допомоги громаді, зокрема у вирішенні локальних проблем ще до війни, а також у підтримці населення під час бойових дій. Емоційна риторика окремих коментарів свідчить про високий рівень розчарування, який часто переходить у різку критику всієї політичної системи.
Водночас є і поодинокі голоси, які визнають наявність освіти та формальної компетентності депутатки, однак навіть у цих оцінках звучать сумніви щодо її моральних якостей або пріоритетів.
Криза представництва на тлі війни
Ситуація навколо Марини Нікітіної є показовою для ширшої проблеми українського парламентаризму - розриву між формальною діяльністю у Верховній Раді та реальним представництвом інтересів виборців на місцях. Як далеко вона від народу!
В умовах війни цей розрив стає ще більш відчутним, адже суспільство очікує від депутатів не лише голосувань у парламенті, а й постійної присутності, відкритості та конкретних дій на користь громад. Відсутність регулярних зустрічей, звітів і чітко задокументованої допомоги військовим чи переселенцям формує запитання, на які поки що немає переконливих відповідей.
Хоча відповідно до статті 24 Закону України «Про статус народного депутата України» народний депутат зобов'язаний: постійно підтримувати зв'язки з виборцями, вивчати громадську думку, потреби і запити населення, а у разі необхідності повідомляти про них Верховну Раду України та її органи…; інформувати виборців про свою депутатську діяльність через засоби масової інформації, на зборах виборців періодично, але не рідше двох разів на рік; проводити особистий прийом громадян у дні, визначені Верховною Радою України для роботи з виборцями.
З огляду на це, звертаємося до нашої народної обраниці зі щирим проханням відзвітувати перед своїми виборцями хоча б на сторінках районної газети «Голос Гуляйпілля».
Бо в підсумку, попри формальні показники активності, політичний образ народної депутатки Марини Нікітіної в очах частини виборців формується не через законопроєкти, а через відчуття дистанції, браку комунікації та невідповідності очікуванням часу.
