Як істинний представник стихії Води, я черпаю енергію саме від неї, а якщо ще точніше – від водойм. Найбільшим її джерелом являється море, однак воно далеко, а витрати енергії скажені. А тому найчастіше поповнюю запаси, прогулюючись до Гайчура. Вербна неділя потішила гарною погодою (незважаючи на вітер), чудовим настроєм та направила до одного з найулюбленіших місць - біля мосту на «Косівцеву». Настрій швидко зіпсувався, коли виявилося, що енергії та підзарядки потребую не я, а сам Гайчур. До вашої уваги:
І яким свиням, питається, "дякую!" казати??? Місцевим жителям чи любителям активного відпочинку на мосту? І чи не ці ж самі "свині" потім філософствують на тему бездіяльності місцевої влади та стогнуть «як тяжко жити в Гуляйполі»? Хотілося щось ще б сказати, але пристойних слів не знаходжу…
