Антоніна Пузанова вже понад сім років працює отоларингинею в Гуляйпільській центральній районній лікарні. До нашого містечка із рідної Новомиколаївки вона переїхала з малою дитиною на руках, маючи лише дипломом лікаря та велику надію, що саме тут, у Гуляйполі, вона реалізує свій потенціал та зможе поставити сина «на ноги».
– Переїзд до Гуляйполя та нова робота в місцевій лікарні стали чи не найскладнішим рішенням у моєму житті. Я все життя прожила в Новомиколаївці, але повертатися додому не планувала. У 2014 році, коли закінчила інтернатуру в Запорізькій обласній клінічній лікарні, отримала кілька запрошень на роботу, зокрема й від виконуючого обов’язки головного лікаря Гуляйпільської ЦРЛ. Поспілкувавшись із ним та познайомившись із колективом, зрозуміла, що це саме те місце, де хочу працювати. Якщо чесно, я обирала не лише умови роботи, а й людей, які будуть поряд, – розповідає лікарка. – І сьогодні скажу, у своєму житті я витягла щасливий білет.
Разом із медичною сестрою Ольгою Міщенко
Пандемія COVID-19 зробила всіх медиків «живими мішенями» перед вірусом
Зараз Антоніна Пузанова – молода, активна спеціалістка, яка постійно прагне до нових знань. Свій вільний час вона проводить за вивченням професійної літератури, різних медичних статей та спілкуванням з колегами на форумах. Щодня вона оглядає, консультує, лікує гуляйпільців, а за сумісництвом працює в Пологівській залізничній лікарні та планує невдовзі відкрити приватний ЛОР-кабінет.
– Більшість моїх робочих буднів не можна назвати спокійними. Зараз наша лікарня проходить реформування, тож ми вчимося працювати з електронною базою пацієнтів, і разом із медичною сестрою Ольгою Міщенко ведемо прийом пацієнтів. Щодня, як і до карантину, так і зараз, до нашого кабінету звертається понад сорок осіб, як дорослих, так і дітей. І до кожного необхідно знайти свій підхід, особливо до найменших пацієнтів. Тут, у процедурній, я проводжу різні лікувальні заходи: пункції верхніх щелепних пазух, видалення папілом, промивання пазух носа тощо.
З кожним роком нам, медикам, стає працювати складніше. Пандемія COVID-19, яка охопила світ, зробила всіх медиків «живими мішенями» перед вірусом та одними з тих, хто найбільше ризикує своїм життям. Звісно, ми дотримуємося всіх карантинних заходів та використовуємо засоби особистого захисту, одягаємо маски, користуємося дезінфікуючими засобами, та коли вдома тебе щодня чекає двоє дітей, мимоволі починаєш переживати, за своє і за їхнє здоров’я.
Одне скажу точно, жодному зі своїх пацієнтів я не відмовлю в допомозі. Я обрала медицину, обрала шлях лікаря – і завжди буду вірна своїй роботі. Як би не було складно працювати в таких умовах, ідучи на роботу, я розумію, що сьогодні знову прийдуть люди, яким потрібна моя допомога, - розповідає Антоніна.
Впевнена, що свого часу зробила правильний вибір, коли пов’язала своє життя з Гуляйпільщиною
Антоніна Пузанова успішно поєднує роботу й родину. Разом із чоловіком Юрієм, якого, до речі, зустріла тут, у Гуляйполі, вони виховують 11-річного синочка Дениса та 4-річну доньку Варвару.
Сьогодні жінка має стабільне й щасливе життя. І вже з усмішкою на устах згадує, як поневірялася в перші робочі дні, як важко було їй одній з маленькою дитиною, без власного житла, без будь-якої підтримки.
– Уже на першому тижні роботи, о другій годині ночі пролунав телефонний дзвінок із лікарні, – згадує Антоніна. – І я повинна була за п’ять хвилин зібратися та їхати на роботу, щоб надати невідкладну отоларингічну допомогу. Тож їхати довелося разом із чотирирічним сином. Пам’ятаю, вираз обличчя водія “швидкої”, коли він побачив мене серед ночі із заспаною дитиною. Згодом до цього всі звикли, адже робота медика – завжди допомагати людям, як кажуть, бути напоготові 24/7. Зараз мій Денис іноді згадує, як проїздив зі мною на «швидкій» на виклики, і говорить, що він у нас наче «син медичного полку». Сьогодні, згадуючи всі випробування, що випали на мою долю, я впевнена, що свого часу зробила правильний вибір, коли пов’язала своє життя з Гуляйпільщиною.
Фото: Євгенія Бережна
