Вже 2 роки Гуляйпільська міська ОТГ та 9 сільрад, що приєднались до неї, живуть в реаліях реформи децентралізації. Що саме змінилось для сільських рад? Про це редакція Гуляйполе.City дізналась у Наталії Сирцової, в.о. старости Успенівської сільради, — однієї з найбільших територій у Гуляйпільській ОТГ.
Наталія Сирцова займає посаду голови Успенівської сільської ради з 2015 року. Наприкінці 2017 року, коли вже йшла реформа децентралізації, сільрада приєдналась до створеної Гуляйпільської міської ОТГ. Про переваги та недоліки реформи децентралізації розповіла посадовець.
Сільрада не розпоряджається бюджетом
У рік перед децентралізацією бюджет Успенівської сільради становив близько 4 мільйонів гривень, вільного залишку було 2 мільйони гривень. За ці кошти забезпечували:
- підтримку школи, дитсадка, амбулаторії сімейного типу, ЦРЛ, бійців АТО/ООС, хворих, які потребують діалізу;
- оздоровлення дітей;
- визначали заробітну плату працівникам сільради;
- брали участь у співфінансуванні ямкового ремонту доріг загального користування.
Після децентралізації соціальна сфера залишилась забезпеченою, але змінилась направленість використання коштів. Наприклад, ремонт доріг не проводиться такими темпами, як раніше. Натомість ОТГ виконала програму освітлення більшої частини вулиць Успенівки. Решта вулиць була освітлена до вступу в реформу.
Сільський будинок культури
Після вступу в реформу старостинські округи (раніше сільради) перестали розпоряджатись бюджетними коштами: тут відсутня бухгалтерія, тому в.о. старости не володіє повною інформацією стосовно бюджету свого округу. Також не може приймати рішення в розподіленні бюджету. Але натомість може пропонувати програми, що забезпечують потреби старостинського округу та реалізуються за бюджетні кошти громади. Тобто бюджетом централізовано займається центр ОТГ, у цьому випадку — Гуляйпільська міська рада.
У цьому є переваги та недоліки. З переваг — те, що зі старостинських округів знята відповідальність за розпорядження бюджетними коштами.
Недоліки в тому, що сільрада може покладатись виключно на справедливість розподілення коштів між старостинськими округами, на які формально впливають депутати міськради. І в цьому є залежність від центру ОТГ та зменшення власної автономії. На реалізацію певних проектів потрібно просити свої ж кошти у голови ОТГ.
Не завжди розподілення коштів є збалансованим. Наприклад, лише в Успенівці проживає 1400 чоловік, а в Успенівці-1 — 655 чоловік. Разом це у 2 рази більше, ніж у Гуляйпільському та у 6 разів більше, ніж у Дорожнянці.
Але культура тут фінансується слабо. Так, у відповіді на депутатське звернення депутата міськради Дмитра Коростельова про фінансування Успенівського будинку культури вказано, що у 2018 році зазначеному закладу дирекція КЗ «Централізована клубна система» Гуляйпільської міськради виділила 100 гривень на канцтовари. У 2019 році профінансувала 20 тисяч гривень, на які відремонтували підвісну стелю над сценою та замінять одне вікно на металопластикове.
Відремонтована стеля в Успенівському СБК
Проте, 2019 рік став знаковим для села Гуляйпільське, в якому живе, згідно з довідкою сільради, 825 мешканців. Ще у березні на сесії міськради ухвалили рішення відремонтувати будинок культури за 220 тисяч гривень. Тож у голів великих старостинських округів виникає питання, коли ж надійде аналогічне фінансування на їхні території.
Те, що розпорядником коштів є міська рада, вносить свої аспекти в організацію праці старостинських округів. Наталія Сирцова зазначає, що у міськраді можуть рекомендувати здійснити корективи відносно працівників, яких винайняла на роботу сільська рада.
Обов’язки старости після реформи
Знак, який в успенівці встановили власними силами
В.о. старости села після децентралізації не може розпоряджатись бюджетними коштами та не має можливості голосувати на сесіях міської ради при вирішенні важливих питань. Хоча до децентралізації голова сільської ради мала право виносити пропозиції та голосувати.
Натомість у старост збільшився об’єм паперової роботи. У старостинському окрузі немає секретаря: лише діловод та в.о. старости. Тож тепер майже вся паперова робота перелягла на плечі в.о. старости, а це: видача різноманітних довідок, потрібних для отримання соціальних послуг, нотаріальні дії, відповіді на запити тощо.
З особливостей: навики домовлятись стали основним завданням за тих умов, у яких потрібно працювати після децентралізації. Важливими лишаються діалоги про допомогу та підтримку зі спонсорами та аграріями, які допомагають вирішити багато питань з благоустрою села, а також перемовини про результативну співпрацю з головою ОТГ.
Що хотіла б змінити у реформі децентралізації
Громада працює над створенням відповідних умов НУШ
Щоб старости працювали для розвитку території, як це й було до децентралізації. А також, аби могли впливати на прийняття рішень на сесії ОТГ.
Наталія Сирцова зазначила, що справедливим було б те, якби кошти громади розподілялися пропорційно кількості населення у селах.
Посадовиця зазначила, що з її досвіду, реформа децентралізації не полегшила життя для сіл та селищ, які є частиною ОТГ. Лише змінились умови роботи, до яких і в.о. старостам сіл, і голові ОТГ потрібно звикнути.
