Гуляйполе та район під час Другої світової. Що ви про це знаєте

Гуляйполе.City

07 травня 2019 11:12

Розстріли, остарбайтери, окупація та смерті чи не на кожному кроці. Так було по всьому Радянському Союзі. У всіх країнах, яких торкнулась війна. А чи знаєте ви, що відбувалося саме на нашій території?

Тест: Гуляйполе та район під час Другої світової. Що ви про це знаєте

Редакція Гуляйполе.City підібрала історичні факти, про які ви, можливо, вже знаєте. Так це чи ні, перевірте у нашому тесті.

Пройти

«Станемо на захист нашої Батьківщини, розіб’ємо знахабнілу фашистську банду». Ці слова:

Були лозунгом на підприємствах Гуляйполя
Можливо, але даних про це немає
Сказав голова міської ради
Ймовірно, але історичних даних про це немає
Були закликом на першій шпальті газети «Сталінським шляхом»
Так. Цей номер вийшов 24 червня 1941 року

Німецькі війська вступили на територію Гуляйпільського району:

5 жовтня 1941 року
Спершу захопили зернорадгосп та залізничну станцію. А також Верхню Терсу, Воздвижівку, потім — Варварівку, Хвалибогівку і Туркенівку Гуляйпільського району
1 січня 1941 року
5 жовтня 1941 року. Спершу захопили зернорадгосп та залізничну станцію. А також Верхню Терсу, Воздвижівку, потім — Варварівку, Хвалибогівку і Туркенівку Гуляйпільського району
5 квітня 1942 року
5 жовтня 1941 року. Спершу захопили зернорадгосп та залізничну станцію. А також Верхню Терсу, Воздвижівку, потім — Варварівку, Хвалибогівку і Туркенівку Гуляйпільського району

Який з фактів біографії гуляйпільчанки жінки-месниці Марії Савченко правдивий:

Пішла у райвіськкомат, як тільки отримала атестат зрілості. Але їй відмовили, бо була неповнолітньою.
З її інтерв’ю: «І поки ворог топтав нашу священну землю, з нашого лексикону зникли слова «не можу», залишилося — «зроблю». Навіть, якщо це коштувало життя». Також проти фашистів боролись гуляйпільці Іван Фесенко, Петро Пурик, Борис Вєсков, Федір Корнєв, Павло Лущик, Ісай Скигін, Василь Семенюта.
Була мінером-підривником. За 6 місяців партизанський загін, де вона служила, пустив під укіс 12 ворожих ешелонів з технікою та військами.
З її інтерв’ю: «І поки ворог топтав нашу священну землю, з нашого лексикону зникли слова «не можу», залишилося — «зроблю». Навіть, якщо це коштувало життя». Також проти фашистів боролись гуляйпільці Іван Фесенко, Петро Пурик, Борис Вєсков, Федір Корнєв, Павло Лущик, Ісай Скигін, Василь Семенюта.
Була нагороджена орденом Червоної Зірки та медаллю «Партизан Вітчизняної війни» 2 ступеня
З її інтерв’ю: «І поки ворог топтав нашу священну землю, з нашого лексикону зникли слова «не можу», залишилося — «зроблю». Навіть, якщо це коштувало життя». Також проти фашистів боролись гуляйпільці Іван Фесенко, Петро Пурик, Борис Вєсков, Федір Корнєв, Павло Лущик, Ісай Скигін, Василь Семенюта

Коли були визволені перші території Гуляйпільського району:

13 вересня 1943 року
Так, першими прийшли бійці 34-ї гвардійської Єнакієвської стрілецької дивізії, 31 гвардійського стрілецького корпусу 5-ї Ударної армії. Першими визволили Приютне та Санжарівку
15 жовтня 1943 року
Ні, 13 вересня 1943 року. Першими прийшли бійці 34-ї гвардійської Єнакієвської стрілецької дивізії, 31 гвардійського стрілецького корпусу 5-ї Ударної армії. Першими визволили Приютне та Санжарівку
7 грудня 1943 року
Ні, 13 вересня 1943 року. Першими прийшли бійці 34-ї гвардійської Єнакієвської стрілецької дивізії, 31 гвардійського стрілецького корпусу 5-ї Ударної армії. Першими визволили Приютне та Санжарівку

Чи бував Гітлер у Запоріжжі?

Не бував
8 вересня 1943 року він прибув у Запоріжжя і наказав командуванню групи «Південь» утримувати цей район до останнього солдата
Проїжджав повз
8 вересня 1943 року він прибув у Запоріжжя і наказав командуванню групи «Південь» утримувати цей район до останнього солдата
Так, він приїхав підтримати своїх воїнів
І це правда. 8 вересня 1943 року він прибув у Запоріжжя і наказав командуванню групи «Південь» утримувати цей район до останнього солдата

З якими словами визволяли Гуляйполе:

Даєш Махноград
У газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 7 травня 1972 року згадується: «Наші гвардійці вмить піднялися і з криком «Даешь Гуляйполе» через декілька хвилин зайняли перші будинки міста». У визволенні міста взяв участь 107 гвардійський полк та артилеристи 125 армійського мінометного полку Резерву Головного Командування
Даешь Гуляйполе
У газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 7 травня 1972 року згадується: «Наші гвардійці вмить піднялися і з криком «Даешь Гуляйполе» через декілька хвилин зайняли перші будинки міста». У визволенні міста взяв участь 107 гвардійський полк та артилеристи 125 армійського мінометного полку Резерву Головного Командування
Смерть ворогам
У газеті «Індустріальне Запоріжжя» від 7 травня 1972 року згадується: «Наші гвардійці вмить піднялися і з криком «Даешь Гуляйполе» через декілька хвилин зайняли перші будинки міста». У визволенні міста взяв участь 107 гвардійський полк та артилеристи 125 армійського мінометного полку Резерву Головного Командування

Коли завершилось визволення Гуляйпільського району від окупантів:

16 вересня 1943 року
Ні, 18 вересня 1943 року. Визволення району тривало 6 днів. Це коштувало життя 874 солдатам
18 вересня 1943 року
Так. Визволення району тривало 6 днів. Це коштувало життя 874 солдатам
2 жовтня 1943 року
Ні, 18 вересня 1943 року. Визволення району тривало 6 днів. Це коштувало життя 874 солдатам

Після визволення у Гуляйполі запрацювали: промартіль «Червоний металіст», маслозавод, млин, бібліотеки та райклуб:

Через рік
Ні, через півтора місяця. Усе це стало можливим завдяки самовідданій праці людей на місцях
Через півроку
Ні, через півтора місяця. Усе це стало можливим завдяки самовідданій праці людей на місцях
Через півтора місяця
Усе це стало можливим завдяки самовідданій праці людей на місцях

Чи був на стіні рейхстагу надпис гуляйпільців?

Ні, не було
Гуляйпільці Д. Литвиненко та В. Пузанов розповіли в інтерв’ю районній газеті: «Надвечір того дня (2 травня 1945 року) ми побували в фашистському рейхстазі і на стіні одного з залів залишили написаний вугіллям свій простий солдатський автограф «Ми з Гуляйполя!»
Вони хотіли залишити його, але не встигли
Гуляйпільці Д. Литвиненко та В. Пузанов розповіли в інтерв’ю районній газеті: «Надвечір того дня (2 травня 1945 року) ми побували в фашистському рейхстазі і на стіні одного з залів залишили написаний вугіллям свій простий солдатський автограф «Ми з Гуляйполя!»
Вони написали: «Ми з Гуляйпілля»
Гуляйпільці Д. Литвиненко та В. Пузанов розповіли в інтерв’ю районній газеті: «Надвечір того дня (2 травня 1945 року) ми побували в фашистському рейхстазі і на стіні одного з залів залишили написаний вугіллям свій простий солдатський автограф «Ми з Гуляйполя!»

Скільки монументів та меморіалів є на території району, які збудували у пам'ять про воїнів-земляків, воїнів-визволителів та цивільних — жертв фашистського окупаційного режиму: