Ще з 2 квітня пацієнти включилися у процес вибору свого лікаря (сімейний лікар, педіатр або терапевт) первинної допомоги й підписують з ним Декларацію. Як проходить ця важлива робота, розмовляємо з головним лікарем центру первинної медико-санітарної допомоги Аліною КУЧЕРЕНКО.
- Реформою передбачено, що кожен українець повинен сам обрати собі лікаря. Цікаво, яка картина вимальовується у нас сьогодні? Скільки людей уже виявили бажання підписати декларації?
- Кожен українець може обрати собі лікаря незалежно від місця прописки чи проживання. І це буде лікар, якому пацієнт довіряє, бо вже неодноразово звертався до нього й отримував кваліфіковану допомогу чи консультацію.
Дана реформа стосується тільки первинної медичної допомоги, тому підписати угоду можна тільки з лікарями, які працюють в закладах «первинки». У нашому районі це - центр первинної медико-санітарної допомоги і в нас працюють лікарі загальної практики-сімейні лікарі. І хоч деякі з них колись були терапевтами чи педіатрами, з 2007 року всі вони пройшли спеціалізацію із сімейної медицини, а свою колишню кваліфікацію втратили. Молоді лікарі, які працевлаштовані в закладі після закінчення ВУЗу, вже мають сертифікати за спеціальністю «загальна практика сімейна медицина». На даний момент із мешканцями району підписано близько 4000 декларацій, багато ще перебуває в стадії реєстрації. Люди загалом надіються, що реформа принесе добрі зміни.
- Чи буде прийом у сімейного лікаря безкоштовним?
- Так, адже держава гарантує безоплатну первинну медичнудопомогу відповідно до ст. 4 ЗУ «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Сьогодні прийом у лікаря безкоштовний.
Із 25 травня набула чинності Постанова КМУ від 25.04.2018р. «Про затвердження Порядку реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для первинної медичної допомоги на 2018 рік». Даним порядком встановлено, що держава перераховуватиме кошти (лікарю чи закладу, в якому він працює) в сумі 370 грн. на одного пацієнта (за дітей – 740) на рік із коригуючими коефіцієнтами. Лікарю платитимуть не ставку, а за кожного з пацієнтів. Скільки укладуть договорів – стільки й отримають. Ті кошти витрачатимуться не тільки на зарплату лікаря та медсестри, за потреби - водія, адмінперсоналу тощо, утримання медичного закладу чи кабінету, покриття витрат на аналізи, тобто все, що включає гарантований пакет медичної допомоги.
Сподіваємося, що тих коштів буде достатньо, адже деякі пацієнти не хворіють і звертаються рідко, а іншим медичні послуги потрібно надавати частіше. Але, на жаль, у нас все ж таки більша частина населення звертається за отриманням медичних послуг.
Та хочу внести одну ясність. Ці кошти заклад чи лікар зможуть отримати тільки після того, як будуть виконані всі умови НСЗУ (наявний табель медичного оснащення, комп’ютеризація, автомобілі та інші умови) та укладено договір про надання медичних послуг за гарантованим пакетом. До того часу (в усякому разі поки що так) заклад і надалі фінансуватиметься за медичною субвенцією.
- Вам не здається, що умови, які пропонують лікарям - своєрідний бізнес…
- Новими законодавчими актами дійсно введено термін «практика ПМД» - це лікар з надання ПМД та особи, які здійснили своє право на вільний вибір лікаря. Держава надає право вибору лікарям працювати й надалі в закладі охорони здоров’я чи оформити ФОП, отримати ліцензію та працювати як підприємець. При цьому він повинен так опікуватися пацієнтами, щоб ті менше хворіли і якомога рідше потребували медичної допомоги. Адже тоді хворого треба направити до іншого спеціаліста, а за ним – і частину коштів. А лікар, зрозуміло, зацікавлений, аби кошти залишалися в нього. Тому і надається велике значення у «первинці» саме профілактиці хвороб.
Звісно ж, що більша кількість пацієнтів - означає більший дохід. Сімейний лікар може обслуговувати 1800 пацієнтів, терапевт – 2000, педіатр – 900. Ця цифра може бути дещо більшою для лікарів, котрі працюють у селах. Наприклад, якщо в селі проживає 2 000 людей, то всі вони мають змогу підписати декларацію із сімейним лікарем, який працює на цій території.
- Чи не почнуть медики заробляти на пацієнтах, закриваючи очі на їх хвороби?
- Ну, по-перше, якщо лікар працює як ФОП, то буде мати ліцензію, яку забиратимуть, якщо виявиться непрофесійним і недобросовісним. По-друге. Пацієнт зможе обрати іншого лікаря і підписати з ним декларацію. Лікар, який працює погано, звісно, втрачатиме своїх пацієнтів, а отже і кошти.
Ну і головне. Лікар повинен усі послуги, що надав пацієнтам, оформляти в електронному варіанті. Всі ці дані реєструються в електронній системі охорони здоров’я. А Національна служба охорони здоров’я, що створена на рівні держави, здійснюватиме контроль за цільовим та ефективним використанням коштів за програмою державних медичних гарантій. Саме тому комп’ютеризація робочого місця лікаря є обов’язковою умовою підписання договору з НСЗУ.
Тому все-таки сподіваюся, якщо лікар захоче, щоб до нього приходили пацієнти, він буде самовдосконалюватися, вивчати європейські чи канадські протоколи лікування різних хвороб, більше працюватиме в різних напрямках медицини і, звичайно ж, дотримуватиметься стандартів лікування.
- Ви зауважили, що частину коштів лікар має витратити на приміщення й обладнання для обстеження хворих. При цьому сьогодні сімейні амбулаторії, особливо в сільській місцевості, далекі від бажаних. Якщо лікар порахує, що йому самому мало що залишиться після цих організаційних процедур, чи не вийде так, що не буде кому лікувати?
- Говорити про це поки що рано. Ніхто не може сказати, якими ті кошти будуть. Можливо, їх буде достатньо, можливо, ні. Але ж і сьогодні коштів медичної субвенції недостатньо навіть на виплату заробітної плати. Тому ми й звертаємося до районної ради, громад та сільських рад району. І вони нам надають додаткові фінанси на утримання закладу, придбання медикаментів для невідкладної медичної допомоги, зарплату працівникам. То й надалі можливе прийняття місцевих програм, спрямованих на розвиток медицини.
Із 4 мільярдів гривень, які сьогодні держава виділила на сімейну медицину, близько 120 мільйонів надійшли в Запорізьку область. Створена комісія при ОДА, яка напрацьовує, де потрібно будувати ще амбулаторії, де необхідна реконструкція й обладнання. На даний час ведуться організаційні роботи зі спорудження нових амбулаторій в області. Ми будувати не будемо. Чи виділятимуться кошти на реконструкцію закладів або придбання автомобілів, поки що невідомо. Інформацію про стан справ у нас із автотранспортом та технічним станом закладів ми до Департаменту надали.
- Сьогодні люди самі собі часто за лікаря. Болить нога – йдуть одразу до травматолога чи хірурга. Хворе горло – до лора. Реформа ж заборонить це. А що робити, коли серцевий напад чи кровотеча – поки сімейний лікар випише направлення, можна померти…
– Ні, є чітко розмежовані стани, за які відповідає сімейний лікар, і коли викликають «швидку». І якщо є, наприклад, переломи чи серцеві напади –це робота «Екстреної медичної допомоги», потрібно викликати бригаду, яка доправить пацієнта до лікарні. Є також і невідкладні стани (висока температура чи тиск, кишковий розлад), при яких хворих приймуть у лікарні без питань. Без медичної допомоги точно ніхто не залишиться.
- Як бути тим, хто ще не уклав угоду?
- Людям не треба переживати, що у зв’язку з реформою прийдуть до свого лікаря і не отримають медичну допомогу. Багато пацієнтів вже обрали своїх лікарів, і хоч ми ще не працюємо за договором із Національним страховиком, вони вже намагаються йти тільки до свого лікаря. Це якоюсь мірою дисциплінує пацієнтів. Інші ж йдуть або до дільничного лікаря, або взагалі до будь-якого, аби не чекати. В наданні медичної допомоги відмов не повинно бути. Якщо такі факти мені стануть відомі, винні будуть нести відповідальність.
- Реформа передбачає відповідальність не лише лікарів, а й пацієнтів. Що це означає?
- Лікар, з яким пацієнт укладе договір, всі етапи лікування прописує в електронному варіанті, який реєструється в Національній службі здоров’я. У разі некоректного лікування будуть застосовуватись санкції. З іншого боку, санкції передбачені й до пацієнтів. Якщо хворе серце і, наприклад, раз на місяць треба робити ЕКГ, а пацієнт без поважної причини пропустив обстеження й у нього стався напад, то він сам і платитиме за лікування. Втім, вважаю, усі ми, і лікарі, і пацієнти будемо дбати про найцінніше у житті людини – здоров’я.
