Деменція, Альцгеймер, старече слабоумство – цей стан називають по–різному, але страшить він однаково. Він може прийти до кожного з нас, наших батьків, дідусів та бабусь. Розповімо одну історію гуляйпільської сім’ї.
80-річний дідусь перелякався вночі, що по даху будинку бігають білки. Хоча він майже глухий і там мала б бігати добра сотня тварин, аби почув. Цей же дідусь часом не впізнає невістку, дружину онука, іноді – рідного сина. Називає його "начальником" і просить відпустити додому з "тюрми". Дідусь пережив війну, два голодомори. І тепер, коли його мозок вразила деменція, все переплелося…
У старенького – хворі ноги. Настільки, що ходити він уже може лише на милицях. Тому йому потрібен постійний догляд. А обоє дітей – на роботі, як і внуки.
На ліжко, під постіль, застелили клейонку зі зрозумілих причин. Годують зранку, прибігають на обід з роботи, приходять ввечері. Решту часу дідусь сам. З телевізором і на господарстві. І в той час, коли нікого з рідних дома немає, він сам порядкує: то речі господарські десь приховає (та так, що і вдень з вогнем не знайдеш), то зі смітнику поприносить у хату непотріб, то борщ чи суп повиливає, котлетами собак нагодує. І це при тому, що він на милицях. Днями й ночами, буває, гучно співає, і в квартирі, куди його забрав з села син, про спокійний сон не йдеться.
У моменти просвітління дідусь сумує. Йому незручно, що не може іноді пригадати простих речей. Особливо бентежить, коли усвідомлює, що ляпнув чи втнув якусь дурницю, а визнати важко. Влітку цього року його син взяв відпустку і повіз батька у рідне село. Там дідусеві легше.
Описана історія – реальна
Про деменцію, яку в народі називають старечим слабоумством, публічно говорити соромно, тому імена цих героїв не названі. Родині важко. І таких родин, повірте, чимало. Важко фізично, бо стареньких треба мити, годувати, за ними прибирати, забавляти, терпіти капризи і при цьому стримувати емоції, які киплять всередині від безсилля.
Важко психологічно. Ти не поясниш усім сусідам, чому твоя бабця скаржиться, що їй не дають їсти, хоча у неї і перше, і друге, і десерт. Раціональні аргументи часто не працюють. Ти можеш повторити простий факт 10 разів, а на 11 почути те саме наївне питання.
І ти сам. Сам зі своєю родиною намагаєшся з цим дати раду. Бо центрів денного догляду, куди б ти міг відвезти рідну людину і не хвилюватися, що вона не відкриє газ і не наробить біди собі й сусідам, немає. Принаймні у нашому місті.
"Здати" в дім для літніх людей? Як? Це ж рідня. Такого й уявити не можна. Тим паче, враховуючи, в якому стані ці центри в країні.
Звільнятися з роботи, щоб постійно доглядати? А на що тоді жити? На роботі можна хоч трішки забутись про таку ситуацію вдома…
Хто ризикує захворіти на деменцію
Уявімо, що нам по 80 років. Кожен другий, ймовірно, матиме хворобу Альцгеймера, розповідає нейробіолог Ліза Дженова. За її словами, певною мірою ця хвороба торкнеться нас усіх. Якщо її не буде у нас, скоріш за все, ми станемо доглядальниками близької людини з цією недугою. Хвороба Альцгеймера – найпоширеніша форма деменції.
Аналіз 15 досліджень, які залучили понад 800 тисяч учасників, показав, що самотні люди старшого віку на 42% частіше мають вікове слабоумство (деменцію), овдовілі – на 20%. Тому не лишайте своїх рідних самотніми, спілкуйтеся, говоріть, переглядайте фотографії, возіть до друзів тощо. Не залишайте їх сам на сам з телевізором!
Врахуйте, що ранньою ознакою розвитку хвороби виявилася постійна тривожність. А надмірне споживання спиртного підвищує ризик розвитку деменції більш ніж у три рази.
Надмірне споживання солі теж збільшує ризик. За даними МОЗ 2014 року, кожен українець щодоби вживає 10–15 грамів солі тоді як ВООЗ рекомендує не більше 5 грамів. Шкідливі ефекти від солі зникають при поверненні до нормального харчування – доказ того, що зміна способу життя дійсно працює.
Про те, як розпізнати початок деменції, чи можна її вилікувати і як профілактувати редакція попрохала розповісти медичного директора центру ПМСД
Олену СКРИПАЙ:
«Деменція - важке захворювання, що вражає людей переважно похилого віку. Це не стільки проблема самого пацієнта, який практично не усвідомлює, що з ним відбувається, скільки його близьких. Виникає необхідність у постійному догляді та нагляді. Родичам хворого доводиться мати справу не тільки з медичними, а й з економічними, соціальними та психологічними труднощами.
Основні ознаки деменції
Незалежно від типу деменції, її симптоми і ознаки схожі. Перші ознаки деменції, на які повинні звернути увагу родичі і сам хворий: порушення пам'яті (в першу чергу короткочасної).
Людина не може згадати недавні події, відчуває труднощі із запам'ятовуванням нової інформації. Порушується орієнтація в просторі і часі. Наприклад, хворий може заблукати у власному районі. Втрачається бажання дізнаватися щось нове, оскільки мозок стає нездатним обробляти і засвоювати нову інформацію. Знижується критичність власного сприйняття. Надалі відзначається посилення проявів цих ознак і поява нових, ще більш руйнівних.
Для постановки діагнозу «деменція» на початковій стадії лікар зазвичай проводить цілий ряд досліджень і опитувань. При цьому опитують не тільки хворого, але і його близьких родичів. Обов'язково уточнюють характер початкової стадії захворювання і призначають комплексне обстеження для визначення вогнищевих неврологічних симптомів деменції. Остаточна постановка діагнозу можлива тільки в тому випадку, якщо порушення спостерігаються не менше 6-ти місяців. При своєчасному зверненні до лікаря є можливість скорегувати перебіг захворювання, відтермінувавши наступ його важкої стадії.
Причини деменції
Причинами виникнення деменції є ураження центральної нервової системи, що викликаються захворюваннями, здатними привести до дегенерації і загибелі клітин головного мозку. Для розвитку деменції додатковими факторами ризику можуть бути: наявність родичів, які страждають цим захворюванням, особливо в разі розвитку у них патології у віці до 65-ти років; цукровий діабет; ожиріння; відсутність активної інтелектуальної діяльності протягом життя.
Оскільки деменція поступово прогресує, розрізняють 3 її стадії або ступені вираженості захворювання:
- Перша характеризується легким ступенем прояву симптомів, незважаючи на значні порушення інтелектуальної сфери. У хворого зберігається критичне ставлення до свого стану, він усвідомлює необхідність лікування. Такі хворі здатні обслуговувати себе самі, оскільки їм доступні звичні види побутової діяльності, такі як приготування їжі, прибирання, особиста гігієна.
- Друга. При розвитку захворювання до помірного ступеня у хворого починають виявлятися більш грубі порушення інтелекту і спостерігається зниження критичного сприйняття свого захворювання. Виникають труднощі з користуванням побутовою технікою, телефоном, людина забуває закривати двері, вимикати електрику і газ. Хворі потребують постійного нагляду, оскільки здатні заподіяти шкоду собі і оточуючим.
- Третя. Важка деменція призводить до повного розпаду особистості. Хворі на останній стадії не здатні самостійно приймати їжу, дотримуватися правил гігієни, перестають впізнавати рідних і близьких. Нерідко у них згасає здатність до мислення і мовного спілкування. Хворий поринає в повну апатію, не відчуває почуття голоду і спраги. Поступово розвиваються рухові розлади, людина стає нездатною ходити і пережовувати їжу. За такими хворими необхідно повсякчасне спостереження і догляд.
- деменції. Основне завдання лікування - це уповільнення процесу, зняття симптомів, особистісна та соціальна адаптація хворого, покращення якості та продовження терміну його життя. Медикаментозна терапія є найголовнішим методом при лікуванні деменції, оскільки в деяких випадках вона дозволяє скорегувати розвиток симптомів захворювання. Лікар може призначити препарати, які блокують прогресування деменції. Для жінок ще важливо скоригувати гормональних фон.
Вкрай важливими при лікуванні деменції на ранній стадії є такі чинники:
- Правильний спосіб життя хворого. Необхідно створити затишну домашню обстановку з незмінною кількістю осіб, які спілкуються з хворим. Це допоможе усунути почуття тривоги, неспокою і збудження. Нові ситуації можуть негативно впливати на стан пацієнта і спровокувати прискорений розвиток захворювання. Рекомендується скласти чіткий розпорядок дня з обов'язковим виділенням достатнього часу для нічного відпочинку.
- Рухова активність. На ранніх стадіях захворювання дуже важливо забезпечити хворому необхідний рівень рухової активності. Це можуть бути прогулянки по улюблених місцях, нескладна робота в саду або на присадибній ділянці, лікувальна фізкультура.
- Харчування. У раціон хворого необхідно ввести продукти, що знижують рівень холестерину, такі як мигдаль, авокадо, ячмінь, бобові, чорниця, рослинне масло. Дозволені кисломолочні продукти, пісні сорти м'яса і птиці, нежирна риба, морепродукти, квашена капуста. Морську рибу слід вживати 2-3 рази на тиждень, а краще щодня. Овочі мають складати 50 % раціону(це не враховуючи картоплю). Їжа має бути свіжоприготована, слід уникати консервантів. Готувати краще на пару, можна запікати або варити. Сіль слід вживати в мінімальній кількості. Обов'язково пити чисту воду з розрахунку 30 мл на 1 кг ваги на добу. За деякими даними, позитивний вплив на стан хворих надає середземноморська дієта, що включає оливкову олію, багато овочів, фруктів, горіхів та морепродукти.
При дотриманні всіх призначень лікаря можна сповільнити прогресування захворювання і суттєво поліпшити якість життя хворого. При цьому людям, які мають спадкову схильність до розвитку деменції, слід звертати особливу увагу на профілактику хвороби: вести здоровий спосіб життя, щодня проводити розумову зарядку, регулярно контролювати рівень холестерину в крові».
