Так стрімко і неочікувано закінчилося літо, особливо для дітвори, бо безтурботні теплі сонячні дні змінили прохолодні осінні шкільні будні. У перервах між уроками малеча й досі ділиться враженнями від літнього відпочинку, а згадати й справді є що, навіть тим, хто жодного разу не покинув межі рідного міста. Протягом липня-серпня гуляйпільських школяриків розважали волонтери – представники церкви «Голос надії», які не оминули увагою не лише місто, а й такі села нашого району як Успенівка, Верхня Терса, Воздвижівка, Гуляйпільське та селище Залізничне.
Дитячий християнський табір у місті розташовувався у парковій зоні поблизу ЗОШ №1 і не помітити його було неможливо. Здалеку чувся дитячий сміх, тематична музика та виднілися великі і яскраві надувні батути, а малятам пропонувалося долучатися до табірної програми, яка передбачала постановку театральних сценок, бесіди та дискусії на тему морально-етичного виховання. Головними організаторами цього розважального дійства виступили подружжя Степана і Сніжани Марчуків та брати Ілля і Микола Пухтії. Активні волонтери собі у допомогу залучали однодумців із різних куточків України, аби різноманітними цікавими ідеями щоразу вражати дітей. Загалом, програма розраховувалася на юнаків та дівчаток шкільного віку, але, звичайно, активісти радо вітали і молодших малюків, за умови, що їх супроводжуватиме хоча б один із батьків. Батути, морозиво, солодка вата, цукерки, а на завершення – безпрограшна лотерея, де дітлахи мали змогу виграти м’яку іграшку, набір косметики, спортивний інвентар чи засоби для особистої гігієни. Організатори продумали все до найменших дрібниць, тож подарунки, найчастіше, відповідали віку, статі та очікуванням учасника лотереї.
Приємно розуміти, що і у сьогоднішній складний час залишилися люди, які на абсолютно добровільних засадах, без жодної матеріальної вигоди, несуть у суспільство такі важливі моральні поняття, як повага до старших, добро, дружба та співчуття і намагаються виховати їх у підростаючому поколінні.
