Сьогодні благодійні внески мають здійснюватись відповідно до діючого законодавства. У середині квітня оприлюднено наказ відділу освіти молоді та спорту Гуляйпільської міськради. В документі значиться, що благодійництво стосовно закладів освіти має здійснюватись у рамках Закону. В наказі також прописано, що його створено для того, щоб уникнути безконтрольного збору грошей з батьків вихованців дитсадків та школярів.
Благодійні внески: куди, кому і чи потрібно?
У нашій країні на освіту виділяється 3% від ВВП, у розвинених – 10%. Освітнє середовище сьогодні усіма силами намагаються підігнати під європейські вимоги. Зрозуміло, що без благодійних внесків чи додаткового фінансування, м’яко кажучи, важкувато буде.
- Наказ «Про благодійні внески» від 16 квітня за номером 117 видано з метою запобігання фінансових зловживань та хабарництва в освітніх закладах, нецільового використання батьківських внесків, а також уникнення безсистемних та безконтрольних зборів коштів з батьків і забезпечення доступності та безоплатності освіти, - зазначив начальник відділу освіти, молоді та спорту Гуляйпільської міськради Віктор Науменко. – З наказом можна ознайомитись на сайті нашого відділу.
Яка схема надання таких внесків? Ситуація перша: благодійність у вигляді грошей. У такому випадку фізособа – благодійник може написати заяву керівнику установи з проханням прийняти зазначені внески та вказати напрямок їх спрямування. Або ж, вносячи кошти безпосередньо на спецрахунок через банк, вказати призначення платежу при оформленні заяви на переказ готівки за формою. Спецрахунок закладу, наприклад, дитсадка чи школи, має бути прозорим та доступним для всіх, зацікавлених у цільовому використанні благодійних внесків. Як запевнив Віктор Науменко, благодійні кошти, призначені на певні потреби, не можуть бути використані в інших цілях.
Але за процедурою, передбаченою законом, зняття коштів зі спецрахунку -справа не швидка. Адже для цього потрібно: отримати довідку з Держказначейства, внести зміни до спецфонду кошторису з урахуванням напрямів витрачання, визначених благодійником. Себто просто так зняти гроші, як із зарплатної картки, не вийде.
Ситуація інша: школі або садочку подарували спонсори телевізор, ноутбук чи 5 банок фарби. У такому випадку матеріальні цінності, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги чи дарунка, повинна прийняти комісія. Вона створюється за наказом керівника установи. У комісію має увійти представник бухгалтерії та установи вищого рівня. За відсутності документів, в яких зазначається вартість певної речі чи речей, складається акт оцінки майна. У двох примірниках оформляється акт приймання-передачі. А вже далі бухгалтерія вносить зміни до спецфонду кошторису, оформляючи Довідку про зміни до кошторису, заповнює Довідку про надходження в натуральній формі та відображає благодійність в облікових реєстрах тощо. Тобто витратити часу на це потрібно чимало. Але такі вимоги чинного законодавства.
Також важливим є те, що бюджетне законодавство розглядає благодійні внески, як власні надходження бюджетних установ. А такі є складовою спецфонду державного та місцевих бюджетів.
Ліквідувати чи залишити батьківські комітети?
Якщо з благодійністю все біль-менш зрозуміло, то виникає питання: що робити з батьківськими комітетами? Бо ще на початку лютого МОН збило українців з пантелику, відмінивши наказ № 440 «Про затвердження Примірного положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу». Такий наказ було розтлумачено, як ліквідацію батьківських комітетів. Дехто зітхнув із полегшенням, а дехто – навпаки. Адже батьки чудово знають, що звернення освітян з проханням допомогти у придбанні, здавалось би зрозумілих речей, неминучі.
- У мене був випадок, що я забирала дитину із закладу, а в приміщенні, де ми перевдягаємося, темно, хоч око виколи. Бо лампочки неякісні, швидко погоріли й замінити не було чим, - ділиться роздумами гуляйпільчанка, дитина якої відвідує один із дитсадків міста. – Звісно, хочеться, аби дитсадки повністю забезпечувались із бюджету. Та чи так воно буде?
Невдовзі у МОН пояснили, що ж таки мали на увазі. «Накази, що втратили чинність (№ 440 та 205), були складовою «старого» законодавства та за своєю правовою природою мали рекомендаційний характер і не містили жодних загальнообов’язкових норм. До того ж, повноважень у Міністерства на врегулювання питань діяльності (прав чи обов’язків) батьківського чи учнівського самоврядування немає.
Зокрема, у новому Законі «Про загальну середню освіту» буде деталізовано порядок створення органу батьківського самоврядування та його відносин і взаємодії зі школою та її засновником (місцевими органами самоврядування). Міністерство вже працює над написанням відповідного Закону та планує подати його на розгляд Верховної Ради цього року», - значиться у зверненні Міністерства.
Коментуючи ситуацію, Віктор Науменко зазначив:
- Немає на сьогодні правових норм, згідно з якими можна було б заборонити діяльність саме батьківських добровільних організацій. Вона здійснюється відповідно до низки законів України. Так, батьківський комітет не має права утримувати у себе добровільні внески. Всі кошти мають надходити на спецрахунок, а матеріальні цінності прийматись у зазначеному порядку. Батьківський комітет ні в якому разі не повинен вимагати гроші в інших батьків. Більш того, батьки, які не можуть чи не бажають надавати благодійні внески, не повинні відчувати тиск з боку комітету, почувати себе у чомусь винними чи боятись поганого ставлення до своєї дитини. Але добровільні організації батьків, насамперед, повинні взаємодіяти з вихователями та керівництвом закладу, тримати на контролі якість виховного процесу та займатись організаційними питаннями. В ідеалі, це - громадська організація зі своїм статутом.
Безперечно, благодійні внески мають бути добровільними, а їх використання - прозорим. Спроба покласти край нецільовому використанню батьківських внесків є логічною та зрозумілою. Як воно буде діяти у реальності та чи вистачить фінансування громади на найнеобхідніші потреби закладів освіти, побачимо з часом.
