5 липня, близько першої години ночі, кілька чоловіків, мешканців вулиці Соборної, відпочивали у компанії, аж раптом відчули запах диму. Виявивши, що сталася пожежа в сусідньому будинку, одразу викликали рятувальників. Однак, як зазначають чоловіки, пожежники задавали зайві питання та й прибули із тривалим, майже годинним (приблизно 40 хвилин), запізненням, тому намагалися ліквідувати пожежу самотужки.
- Навпроти будинку стояв зівака - інакше не назвати, - котрий мовчки спостерігав, як полум’я поширюється із сараю (а горів саме він) на хату, - розповідають очевидці. – Запитуємо: «Там хтось живе? – Так, бабуся одна. – І де вона зараз? – Та всередині ж...» – байдуже, по-буденному відповів. Ми в шоці, рвонули до хати, а вона зачинена. Розбили вікно і виявили, що двері наглухо замкнені зсередини – на два навісних замки, ще й ланцюгом обмотані. З горем навпіл жінку витягли, водою з відер продовжували гасити полум’я, бо воно вже добряче хазяйнувало у хаті, а поряд, між іншим, знаходилися газові котел та балон! Наслідки могли бути більш ніж плачевні!
Прибувши нарешті на місце події, рятувальники локалізували пожежу, через пару годин її повністю ліквідували, а також провели розбір і протоку конструкцій - для запобігання повторного загорання. Однак, як зазначають очевидці, поведінка рятувальників була досить дивною: «Вони не поспішали, щось між собою перемовлялися, пожежний рукав знаходився на зламах, бо ж розмотали його метрів на 30, коли до вогнища було близько 10 метрів. А з дахом що зробили під час розбору конструкцій (!) – пожежа не скільки понівечила будинок… Загалом, ми за ними спостерігали і зрозуміли, якби хазяйка ще перебувала всередині - без жертв не обійшлося б. А потім це назвалося б як «на жаль, 80-річну мешканку будинку врятувати не вдалося»?…
Та, на щастя, завдяки небайдужості та відчайдушності хлопців все скінчилося добре. Якщо не враховувати чималий матеріальний збиток, завданий будинкові. Причина пожежі наразі встановлюється, у господарів щодо цього є власні думки та здогадки, однак це вже інша історія.
Питань тут багато виникло інших: щось сталося з нашими рятувальниками, котрих ми звикли називати героями? Що це – недбалість чи байдужість? На кого у такому випадку розраховувати в разі надзвичайної події - не всюди є такі сусіди, котрі, ризикуючи своїм життям, кинуться рятувати чуже. Дуже не хочеться, називаючи рятувальників, застосовувати лапки (« »). Звісно, кожен виконує свою роботу, і їхня – надважка. Однак бути рятувальником – це покликання, а не спосіб заробітку грошей. Тож, можливо, комусь варто переглянути свої пріоритети? І, якщо байдуже, звільнити місце для того, у кого питання порятунку людського життя не викликає сумнівів і не змушує чекати?
Звернулися за роз’ясненням безпосередньо до Гуляйпільського РС ГУ ДСНС в області. Що вдалося дізнатися від начальника сектору Володимира Панасейка стосовно…
… питань диспетчера?
- Аби правильно і якнайшвидше відправити підрозділ на місце, де сталася надзвичайна ситуація, нам потрібні ДОСТОВІРНІ ДАНІ та надати пожежно-рятувальному підрозділу вірні орієнтири. Дізнавшись про пожежу, диспетчер подає сигнал тривоги, за яким одразу виїжджає черговий караул. В цей час диспетчер продовжує з’ясовувати: ім’я особи, яка звернулася, місце події, що саме горить, чи є загроза життю людини й можливий найкоротший, найзручніший шлях до об’єкта, якщо, наприклад, він на далекій відстані тощо. Ці питання НЕОБХІДНІ, а його робота НІЯКИМ ЧИНОМ НЕ ВПЛИВАЄ на час виїзду – підрозділ вже їде, доки диспетчер отримує інформацію! Додаткові питання можуть виникати в разі отримання сумнівних даних, бо дуже часто мають місце помилкові виклики («ложні», - авт.).
… запізнення?
- 40 хвилин в межах міста - однозначно неможливо. За цей час ми доїжджаємо, наприклад, до Успенівки, враховуючи стан доріг. Окрім того, кожен виклик фіксується, так само, як і час виїзду, прибуття підрозділу на місце події, локалізації та ліквідації пожежі й повернення до пожежної частини. У даному випадку зафіксовано - караул прибув за 8 хвилин після виклику. Враховуючи складність пожежі (будинок вщент наповнений легкозаймистими речами, а прибудови до нього мало того, що дерев’яні, ще знаходилися досить щільно не лише до вищезазначеної будівлі, а й до сусідніх будинків), довелося долучити резервне авто, яке постійно підвозило воду. Нехай це певний проміжок часу – 5-10 хвилин, та аж ніяк не 40. Якщо потрібна така інформація – ми маємо усі записи радіообміну й хронометраж викликів.
Прес-служба ГУ ДСНС у Запорізькій області: у стані шоку відчуття часу губиться? «Це не поодинокий випадок серед населення, з яким нам доводиться стикатися під час пожеж. Справа в тому, що на психологічному рівні, під час паніки чи у шоці, збуджений головний мозок сприймає звичні речі інакше - траплялися випадки раптового виникнення неймовірної фізичної сили, коли люди з вогню виносили непідйомні для них раніше речі. Та найчастіше у таких ситуаціях – відчуття сповільненого часу. Час іде на секунди, а здається минули години…»
… дивної поведінки рятувальників?
- Вже не вперше рятувальників звинувачують у некомпетентності й непрофесійному поводженні під час пожежі. Стосовно непоспіху – рятувальникам не потрібна паніка, їм потрібні чіткі й виважені дії, тим паче, вони вже поінформовані диспетчером щодо ситуації. Стосовно дій – черговий караул діє згідно із бойовим статутом, де чітко вказані кількість і спосіб застосування сил та засобів. Дах же довелося розібрати подібним чином, аби не відбулося повторне загорання (для чого на горищі знаходилося достатньо речей), - вогонь міг перекинутися на іншу половину будинку (будинок на 2 господаря) чи на сусідні, а цього допустити не можна було ні в якому разі. Окрім того, довелося викликати енергетиків і газову службу, аби знеструмити приміщення та зупинити газифікацію перед подачею води. В результаті розбір та протока конструкцій проводилася практично до 8.30 ранку.
БЕЗСУМНІВНО, ВЕЛИКА ДЯКА Й ШАНА ЗА ПРОЯВЛЕНИЙ ГЕРОЇЗМ ХЛОПЦЯМ, КОТРІ ВРЯТУВАЛИ СТАРЕНЬКУ ЖІНКУ Й РОБИЛИ ВСЕ МОЖЛИВЕ, АБИ ЗАГАСИТИ ПОЛУМ’Я. Це неймовірне щастя, що вони перебували поряд і змогли вчасно допомогти. Але звідки пересічний громадянин може знати подробиці рятувальника? Керівник гасіння пожежі визначає вирішальний напрямок бойових дій, і ніхто, згідно з чинним законодавством, не має права втручатися в його роботу. Та коли є таке бажання, то ласкаво просимо до нас у частину на екскурсію – ми завжди відкриті людям і радо покажемо, чим ми займаємося, і як усе відбувається.
Одна ситуація – два боки, і з кожного відкривається своя картинка. І наче б питання є, і є відповіді на них. Та все ж… На одне лише питання, мабуть, не буде відповіді – чи справді диму без вогню не буває?...
*************
Гуляйпільський районний сектор ГУ ДСНС в області закликає громадян бути максимум уважними й обачними у поводженні з вогнем. Наразі тримається найвищий рівень пожежної небезпеки. Підрозділ у районі один і 1 пожежний автомобіль (+ резервний - для тяжких випадків), а протяжність території, що обслуговується, – близько 60 км). Немає гарантії, що авто буде знаходитися поряд у разі виникнення пожежі. Період засухи триває, і кожен сірник чи недокурок може стати причиною лиха, тож будьте обережними!
Пам’ятайте: дотримання правил пожежної небезпеки захистить вас та ваші родини від лиха! А при виявленні пожежі негайно телефонуйте «101»
