Живе в нашому славному Гуляйполі дівчинка, учениця 9 класу колегіуму «Лідер» Даша РАДУН, котра любить малювати.
– Малювання дозволяє мені розслабитися і відпочити після шкільних уроків. У мене на столі завжди лежить стопка чистих аркушів паперу, простий олівець, фарба. Інколи я так захоплююся, що забуваю про все на світі. Коли малюю, то в мене покращується настрій, зникають негативні емоції, – розповідає Даша.– Я дуже люблю малювати природу, пейзажі. Наприклад, навесні, коли приходять теплі деньки, коли дерева такі ніжні й красиві, а їхні листочки сяють в променях ласкавого квітневого сонечка.
Дівчинка почала малювати, коли була ще маленькою. Їй подобалося зображувати на чистому аркуші що-небудь гарне, рослини, тварин, іноді людей. Ви можете заперечити, що всі діти люблять малювати. Це так, але в Дар’ї ще змалечку виробився якийсь свій особистий стиль. Вона малювала все, що бачила. Добре, що мала можливість це робити, адже все необхідне для розвитку творчого потенціалу, а саме: фарби, олівці, фломастери і папір для малювання їй дарував рідний дідусь Сергій. І тоді їй хотілося ще більше малювати.
– Звичайно, перші мої малюнки були не найкращими. Дещо виходило криво, дещо взагалі не виходило. Але я завжди старалася, – продовжує свою розповідь дівчинка. – Аби удосконалити мою майстерність, дідусь записав і відвів мене в арт-студію «Талант», яку веде прекрасний педагог і талановита людина Анна Владиславівна Кочеткова. Саме їй я дуже вдячна за науку, за допомогу щодо моєї участі в різноманітних конкурсах, на які інколи відправляю свої творіння.
Її творчі роботи займали призові місця у Всеукраїнських та Міжнародних конкурсах
У 2018 році Даша прийняла пропозицію Анни Владиславівни і взяла участь у Всеукраїнському конкурсі-виставці дитячих малюнків «Сторінками книг Чингіза Айтматова», який був організований та проведений Національною бібліотекою України для дітей за сприяння Посольства Киргизької Республіки в Україні. Саме в ньому одинадцятирічна юна мисткиня виборола почесне третє місце за ілюстрацію повісті «Білий пароплав». За перемогу, разом з іншими учасниками, отримала книгу Чингіза Айтматова, ілюстровану малюнками переможців конкурсу, фітнес-браслет, книгу казок та солодощі.
Через два роки дівчинка вже замахнулася на участь у Міжнародному конкурсі і пристала на пропозицію працівників міської дитячої бібліотеки взяти участь у конкурсі «На одній хвилі».
За даними Головного оргкомітету в конкурсі брали участь півтори тисячі дітей із чотирьох держав – України, Республіки Казахстан, Республіки Молдова та з Румунії.
Для участі у третьому фінальному турі конкурсу журі відібрало 199 дитячих робіт. І якою ж була несподіванка, коли серед переможців Міжнародного дитячого конкурсу-єднання «На одній хвилі» у номінації «Про що мріють діти» (середня вікова категорія) робота учениці колегіуму «Лідер» Дар’ї Радун, посіла І місце.
– Мені дуже приємно було отримати Диплом переможця, – говорить Даша. – Але за свій успіх я в першу чергу завдячую Анні Владиславівні Кочетковій, бо саме вона допомагала мені порадами щодо техніки виконання малюнку, сюжету, матеріалу та ін. На полотні, яке відправляла на конкурс, я навмисне намалювала обличчя жінки-українки, бо хотіла показати нашу багатостраждальну Україну. І хотілося зобразити щось патріотичне. Тому ось така картина вийшла. А напис «Душа болить та просить миру» на ній говорить сама за себе, бо сьомий рік триває війна на Донбасі, яку вже давно треба завершувати, щоб не гинули кращі сини України.
У перспективі – професійна фотографія
Сьогодні дев’ятикласниця Дар’я вже потихеньку залишає дитяче захоплення і починає займатися фотографією, бо мріє цим займатися професійно, мріє отримати початкову освіту в Україні, а далі – навчатися в Америці. Для цього дівчинка проходить онлайн-курси, досконало вчить англійську мову. А ще, як і будь-який підліток, вона любить музику, захоплюється фітнесом, любить бавитися зі своєю шестирічною сестричкою, не забуває відвідувати своїх дідусів і бабусь та гарно вчиться у школі.
Мені здається, що люди, які захоплюються творчістю, є позитивними, енергійними і цікавими. А ще вони - цікаві співрозмовники, бо мають свій особистий погляд на світ. Саме тому мені цікаво було спілкуватися з Дашею.
Бажаю їй подальших успіхів у вирі студентського життя, не покидати свого захоплення живописом та спортом, щоб не міліло джерело любові до рідної землі, нехай додається енергії, наснаги і впевненості у власних силах і переконаннях. Доки є в нашій Україні такі талановиті діти - у нашої незалежної держави є надія на світле майбутнє.
