У лютому минув рік, як тяжка хвороба забрала життя нашого земляка - чудового лікаря, керівника і просто хорошої людини – Володимира Бута.
Майже усе своє життя Володимир Петрович присвятив медицині: працював терапевтом у Пологівській центральній лікарні, був головним лікарем Чубарівської (Нині Федорівської) дільничної лікарні, а згодом - і новозбудованої районної Гуляйпільської. Останні 22 роки чоловік очолював Верхньотерсянську амбулаторію загальної практики сімейної медицини, в діяльність якої вклав усю свою душу й сили. Саме завдяки йому сільська амбулаторія вважається однією з найкращих у районі. Але, на жаль, рятуючи інших, Володимир Петрович не зміг врятуватися від хвороби сам, і 7 лютого 2020 року перестало битися його любляче, чуйне серце.
Пам'ять про Володимира Петровича верхньотерсянці увіковічили на граніті, встановивши на будівлі амбулаторії пам’ятну меморіальну дошку. Урочисте відкриття відбулося погожої весняної днини, 2 квітня, зібравши на заході керівництво Воздвижівської громади, підприємців, медиків та небайдужих мешканців. Право відкрити дошку надали найріднішим покійного – доньці Наталі та онуку Платону. Зі словами пам’яті та теплими згадками про Володимира Бута на заході виступили директор гуляйпільського ЦПМСД Максим Войтюк, директор Верхньотерсянської школи Володимир Застрожніков, який дуже товаришував із Володимиром Петровичем за його життя. І слова «світла пам'ять» цього дня якнайточніше підтвердили свою суть.
Зокрема, відкриттям меморіальної дошки на заході вшанували й тяжку працю усіх медпрацівників, які наразі працюють на межі можливого, рятуючи людські життя, і часто - ціною свого…
Фото Юлії Линник
