Село Успенівка – одне з 30 сіл Гуляйпільської територіальної громади, в якому до часу повномасштабного вторгнення росії на територію нашої держави проживало близько 1400 осіб.
Сьогодні ситуація кардинально змінилася. Багато мешканців цього старостинського округу покинули свої помешкання й поїхали подалі від зони бойових дій. Проте чимала їх кількість залишилася проживати й донині. Деякі — ні на один день не покидали своє село. Мова йде про села, які входять до Успенівського старостинського округу, а це - Успенівка, Солодке, Рибне, Нове, Красногірське, Привільне та Павлівка.
Жителі Успенівки
Нещодавно мали можливість поспілкуватися з успенівчанами, зустріч із якими допоміг організувати староста Успенівського старостинського округу Олександр РЕПЕТУН. У ході розмови з мешканцями сіл, вислухала чималу купу проблем, прохань, зауважень. І деякі з них вони благають вирішити терміново.
Сьогодні на території цього старостинського округу залишилося проживати 540 осіб. За словами старости, це половина з тих, котрі жили тут до війни. Проте останнім часом багато людей повертаються назад додому. Причиною повернення стало зовсім не затишшя на лінії фронту, а дороговизна життя в чужих місцях. Тому люди їдуть назад до своїх домівок, не дивлячись на те, що вдома немає світла ще з 2 березня 2022 року, а також проблеми з опаленням та медициною. Та чи не найбільше людей турбує дорога, яка сполучає їхнє село з Покровською селищною територіальною громадою, яка знаходиться в сусідній Дніпропетровській області.
"Ця ґрунтова дорога, протяжність якої 1 кілометр 200 метрів, єдина безпечна виїзна дорога з села Рибне в напрямку Покровської громади, - пояснив під час зустрічі Олександр Репетун. – Проте стан її жахливий і вона вкрай потребує ремонту, про який добре знає і міський голова Гуляйпільської ОТГ Сергій Ярмак, а також начальник Запорізької обласної військової адміністрації Юрій Малашко".
Самі ж мешканці додали, що, не зважаючи на ямковість грунтівки, люди продовжують нею їздити до селища Покровське за всім необхідним – в першу чергу це ліки, яких постійно не вистачає, бо видають їх лише в рамках гуманітарної допомоги, а тому не завжди бувають ті, що потрібні.
"Нам необхідно закуповувати продукти, медикаменти. «Швидка» не приїде по цій дорозі. Постійно потрібні ліки, оскільки стареньких у нас багато, адже майже всі вони залишилися жити в селі. Лікар Бичков нас покинув. Працює лише одна медсестра. Ліки нам привозять, але ті, які є в гуманітарних списках", — скаржаться сільчани.
Люди хвилюються, що скоро задощить і тоді вони будуть зовсім відрізані від світу.
"Нещодавно моєму свекрові робили операцію, але поки я довезла його по цій дорозі, то в нього відкрилася кровотеча, яку не знали як зупинити", — зі сльозами на очах розповідає ще одна жіночка під час зустрічі.
Поки що проблему з дорогою «Успенівка-Покровське» вирішити так швидко не вдається. Як варіант, є ще одна, яка пролягає через Гуляйполе, але люди бояться нею їхати.
"Їхати через Гуляйполе ми боїмося, — кажуть успенівці. - Кожного разу не знаєш, чи повернешся назад, чи ні".
За словами Олександра Репетуна, дорога є, але вона небезпечна. Це дорога через Гуляйполе. Проте вона вся прострілюється. Один раз на тиждень ходить автобус на Покровське через Гуляйполе, але їхати цим маршрутом страшно.
"Ще 14 серпня я написав листа начальнику Пологівської військової адміністрації Артуру Крупському, а Гуляйпільський міський голова Сергій Ярмак у свою чергу звернувся до Юрія Малашка. У пана Крупського я вже особисто був два рази для більш детального обговорення цього питання", — продовжував розповідати староста.
Він додає, що у село приїжджали дорожники з ДП «Місцеві дороги Запорізької області» та оглядали цю дорогу.
"Вони готові зробити «корито» та дати відсів. От тільки проблема в доставці не лише відсіву, а й всього матеріалу. Нам сказали, що в бюджеті на транспортування коштів не закладено. Чому? Ця ґрунтова дорога не стоїть ні на якому балансі, тому з нею важко працювати. Колись давно її для зручності зробили самі люди, тому вона ніде і ніким не обслуговувалася. І ще один нюанс. ДП «Місцеві дороги Запорізької області» готове зробити дорогу лише до кордонів Запорізької області, а це 950 метрів, решту – 250 метрів – ні, бо це вже територія Дніпропетровської області", — розповідає Олександра Репетуна.
Як бачимо, проблем у таких маленьких селах, які вважаються прифронтовими територіями, дуже багато. Люди опинилися заручниками ситуації: і покинути свої села не можуть, бо немає коштів орендувати житло, і продовжувати жити в таких умовах – дуже важко.
За розвитком подій редакція газети «Голос Гуляйпілля» слідкуватиме далі та про її результати повідомить у найближчих номерах газети.
Тетяна Велика
