«Звертаємося до вас з величезним проханням вирішити позитивно питання стосовно відновлення енергопостачання сіл Добропілля, Варварівка, Нове Запоріжжя…» - з таких слів розпочинається чергове звернення старости Добропільського старостинського округу Тетяни Іванівни Никифоренко до високопосадовців. Вже другий рік поспіль пані Тетяна пише листи-клопотання народній депутатці України Марині Нікітіній, начальникам Запорізької обласної військової адміністрації – спочатку Олександру Старуху, а потім Юрію Малашку, начальнику Пологівської військової адміністрації Артуру Крупському з проханням допомогти.
"Всім добре відомо, що, починаючи з 2 березня 2022 року і до сьогодні, в нашому старостинському окрузі немає світла, а відповідно немає ні водопостачання, ні зв’язку, — повідомила Тетяна Іванівна під час зустрічі. – Це створює цілий ряд незручностей, які не будемо деталізувати, адже вони і так всім відомі. Поки що на мої численні прохання надходять одні відписки на зразок: «Вирішити питання з електропостачанням до закінчення війни неможливо»".
Добиватися відновлення електропостачання очільниця старостинського округу почала відразу як тільки стало відомо, що їхні села знаходяться трохи далі від зони бойових дій. Сюди в першу чергу прибували мешканці з найближчих населених пунктів, в яких і досі зберігається висока небезпека для життя. Нині серед 385 жителів Добропільського старостинського округу, 82 мешканців – гуляйпільці.
"Люди вже просто не витримують жити без світла маже 600 днів, тому я постійно пишу клопотання чиновникам, щоб допомогли у вирішенні цього питання. Тим паче я і сама не сиджу, чекаючи на відповідь. Поспілкувавшись із військовими спеціалістами, знайшла альтернативний варіант. Мова йде про підключення всіх трьох сіл до повітряної лінії електропостачання сусідньої Дніпропетровської області, де на відстані менше одного кілометра знаходиться село Радісне Покровського району. Звідти можливо підживити нашу лінію електрострумом і світло в селах з’явиться", — не стримуючи емоцій, говорить Тетяна Іванівна.
І якщо зі світлом ще жоден чиновник не зміг допомогти, то у питанні гуманітарної допомоги помічників багато. Із щирим відчуттям вдячності пані Тетяна відгукувалася про волонтерів. Так, жінка висловила вдячність від імені всіх мешканців громади волонтерам Сергію Звілінському («КАРІТАС»), Інні Мелащенко (РТГ «СТЕПОВІ ВОВКИ»), Денису Ващуку та всій його команді (Християнський центр «ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ»), а також волонтерським центрам «БЕЛУГА» та «СВІТ ПОЛОГИ».
"Це люди з великим і щирим серцем, з якими ми постійно на зв’язку, і від яких відчувається постійна турбота про нас", — резюмувала Тетяна Никифоренко.
Турбота про людей для старости – першочергове завдання. Їй дуже болить, що вже другий рік поспіль мешканці цього маленького старостинського округу залишаються без нормальних умов цивілізації. Проте Тетяна Іванівна має надію на відновлення електропостачання названих сіл, і сподівається, що до зими ще є час встигнути це зробити.
Тетяна ВЕЛИКА
