Гуляйполе, прифронтове місто в Запорізькій області, щодня стикається з жорстокими обстрілами з боку російської армії, яка розташована всього за п'ять кілометрів. Використовуючи РСЗВ, артилерію та інше озброєння, окупанти не залишають спокою місцевим мешканцям.
Як живе сьогодні Гуляйполе, пише «Суспільне Запоріжжя».
У чому суть
Попри небезпеку, у Гуляйполі продовжують жити близько півтори тисячі людей, які не здаються перед обличчям війни.
З приходом весни жителі Гуляйполя, намагаючись пристосуватися до складних умов існування, почали роботу на своїх городах. Микола, один з місцевих жителів, поділився своєю історією виживання і адаптації: "Буду саджати часник, цибулю, горох, моркву. Картоплю завезли на пророщування вчора".
Люди садять город у Гуляйполі
Він також згадав про власноруч консервовані овочі, які стануть в нагоді в зимовий час. Однак, Микола зазначив, що вирощування овочів у Гуляйполі ускладнене через брак води. Микола та його дружина ризикують життям, виходячи на город, щоб встигнути зробити необхідну роботу між обстрілами.
"Пару тижнів тому назад прилетіла ракета в город. Важкий снаряд, я думаю, 125-ка мінімум", — розповідає чоловік про один із таких інцидентів, що ледь не коштував їм життя.
Микола, житель гуляйполя
Будинок, побудований Миколою власноруч, був неодноразово пошкоджений через обстріли. Але для нього втрата житла не стала трагедією порівняно з цінністю життя: "Оселю йому не шкода — головне, що самі лишилися живими". Це свідчення непохитної віри та стійкості духу мешканців Гуляйполя.
Історія Августини: втрата дому і надія на майбутнє
Інша місцева мешканка, Августина, втратила свою домівку після прямого влучання російської ракети. Вона змушена була знайти притулок у підвалі, який також був пошкоджений через повторний обстріл. "Воно як шарахнуло. Нас контузило. Але ми залишилися живі", — ділиться вона своїми переживаннями.
Августина, жителька гГуляйполя
Попри постійну загрозу з боку окупантів, мешканці Гуляйполя продовжують вести своє звичайне життя, демонструючи неймовірну силу волі та непохитну відвагу. Їхні історії — це свідчення того, що навіть у найскладніших умовах людський дух здатен залишатися незламним.
А що було раніше
Військовий Андрій Лєнскіх та журналіст Богдан Кутєпов, що знімали матеріал поблизу лікарні, стали непроханими свідками вибуху, який ледь не забрав життя.
