Не так давно, у грудні минулого року, наш земляк Тарас ШЕВЧЕНКО, який нині проходить контрактну службу в зоні АТО, отримав орден "За мужність і відвагу" - знак народної пошани й вищу нагороду Всеукраїнського громадського об’єднання "КРАЇНА".
Нагадаймо, що у серпні 2016 року Тарас Григорович прийняв для себе важке, але відповідальне рішення – вступити до лав добровільних Захисників України, які наразі захищають нас від вторгнення ворога.
Такий вчинок став дещо ударним для сім’ї чоловіка – дружини Вікторії та п’ятьох їхніх дітей. І хоча зараз поруч із жінкою знаходяться четверо дітей (старший син відлетів із батьківського гніздечка та почав власне життя), всі вони сумують за татом та чекають від нього звісток. Але примітно, що родина не знала, куди саме відправився чоловік, доки не побачили його по телевізору.
- Про те, що він на передовій, ми дізналися із сюжету новин одного із телеканалів, - розповідає дружина Вікторія Валентинівна. – Відтоді як Тарас пішов служити, ми бачилися тільки раз, а спілкуватися доводиться лише телефоном. Це хоч якось краде той внутрішній неспокій. Але свій вибір Тарас зробив виважено, тому і ми його прийняли, як нам цього й не хотілося. Можливо, кожному чоловікові необхідно самореалізовуватися, і кожен робить це по-своєму. Туди далі, на майбутнє, Тарасу не буде соромно перед своїми дітьми, містом, державою, бо врешті-решт – він захищав своїх. І наші діти ним дуже пишаються, як і я. На жаль, багато про що ми не маємо можливості поговорити. Однак навіть найкоротші хвилини телефонної розмови для нас на вагу золота. Тому щоразу з нетерпінням чекаємо на його дзвінок, тепле «Привіт!» та його скоріше повернення.
Редакція газети «Голос Гуляйпілля» також очікує повернення Мужнього та Відважного Захисника й щиро вітає його з почесною нагородою! А поки що Тарас Григорович Шевченко, виконуючий обов’язки старшого офіцера гаубiчноi батареї 46-го окремого батальйону спецпризначення «Донбас» продовжує справно нести службу у військових рядах АТО та виборювати нашу свободу, таку бажану і необхідну...
