Ціни, ціни…

Вони не перестають нас хвилювати. Не всіх, звичайно, адже доходи в населення різні. Особливо  «б’є»  будь-яке подорожчання по мізерних зарплатах і пенсіях. А ціни у нас останніми роками мають загалом тенденцію тільки підвищуватись, а не знижуватись. Та й годі цього чекати, бо у державі в нас взято курс на підвищення цін буквально на все, то що тоді говорити про місцеві ринки?

Ось на нашому Гуляйпільському ринку з початку літа, скажімо, молоко подешевшало, а це знову підскочило в ціні (ще й літо не скінчилось) – до 12-13 грн. за літр. Минулого року на цей час було 9-10. І що тут скажеш? А нічого, бо одразу у відповідь почуєш різке: «А воду газовану в магазині «по чому» купуєте? А це ж мо-ло-ко-о!» Сир домашній торік купували в цей період і за 35 грн. (нежирний), тепер – 45-50.

До цін на м’ясо, здається, звикнути неможливо, - 120-140 грн. за кг, як і в минулому липні. Можливо, тому і покупців тут негусто. Сало свіже пропонували рік тому по 45-60 грн., сьогодні максимальна його ціна – 85, а то й 90. Різані кури, качки теж здорожчали - із 70 грн. до 80-85, як і кролі та нутрії.

Яйця у нас завжди «золотий» товар. Зараз можна купити цей поживний продукт за 23-25 грн. (із пташника - 20-22 грн.). Цікаво, що торік  вони коштували  10-14 грн., і це напевне був якийсь виняток. Мабуть, добре неслися кури і цього неможливо було приховати. А, зазвичай, коли дорого, чуємо: «Погано несуться,  перехожують…» І чомусь так довго вони «перехожують», аж поки й осінь не настане. Взагалі у нас в Гуляйполі специфічний ринок. Сільський район, а ціни, як у великому місті. Продавці (немов змовляючись) правлять максимальні ціни, і дуже неохоче їх збавляють.  Як ось з огірками, яких після дощів купи лежать на прилавках, але – 8-10 грн./кг (дрібні, на закрутку). Що вони будуть з ними робити після торгівлі на ринку, ніхто не знає. Та краще понести додому, ніж поступитися ціною. Менталітет такий, нічого не поробиш. Хоча, зауважу, останньої неділі з’явились свідомі покупці, які «віддавали» хрумкий товар по 5 грн.(!)

Дорожчою на 2 грн. стала олія  – 32 грн. за літр. Риба, зокрема, карп не менш коштовний, ніж яйця, - 65 грн./кг, та й товстолоб уже недешевий – до 50 грн. Люди з невеликими доходами задовольняються хіба що маленькими карасиками за 25-30 грн. та невеликими товстолобами.

Що зараз більш-менш прийнятне, так це – овочі і фрукти. І помідори здешевшали до 8 грн. за кг  (6 - томатні) у порівнянні з таким же періодом торік, коли їх продавали  по 20 і більше грн. Прикро, але після дощів підвищилась ціна на картоплю – із 7-8 грн. до 10 (домашня – 15 грн.), баклажани – із 7-8 теж до 10 грн., цибулю - з 8 грн. до 10. Але дешевшають дорога морква, перець, капуста. 

Хороший урожай цього року на абрикос, яблука, сливи, особливо чорну смородину, і вартість доступна, не то що на полуницю й малину, збір яких припав на посуху. Вродив і виноград, який на ринку можна купити  (хороший сорт) навіть і за 15 грн./кг. Жаль, що така бажана ягода, як кавун залишається поки що недешевою – 5-6 грн./кг. Як на один-два кавуни - більше не розженешся.

Добрий момент налягати на вітаміни та зробити надійні запаси в організмі на зиму. Якби ж не стихія із зливовими дощами.  Городину позаливало, овочі потерпають від високої вологи. Як це вплине на ціни, поживемо – побачимо. Але сподіватимемося на милість Божу.

Подаємо порівняння цін нашого та Пологівського районів. Раніше чимало гуляйпільців їхали по м’ясо та й за іншими продуктами  до пологівських торговців. А тепер?.. Вартість їх, як видно, майже зрівнялася.