Для сучасних людей комунальні блага давно стали настільки звичною справою, що ніхто вже особливо і не замислюється над тим, скільки зусиль варто докласти для їх стабільності, і який при цьому величезний тягар відповідальності лежить на плечах працівників житлово-комунального господарства. Адже саме від професіоналізму і відповідальності людей, які працюють у цій галузі, багато в чому залежить благополуччя кожного будинку та кожної родини.
Копітка праця працівників КП «Житлосервіс» починається в той час, коли більшість гуляйпільців ще не прокинулась, і триває до самого вечора. Завдяки їхнім старанням всі городяни мають змогу милуватися впорядкованим, чистим та охайним містом.
- Робота комунальних служб, як повітря, - говорить директор КП «Житлосервіс» Руслан Скрипак, - поки все добре, її не помічають, а тільки виникають негаразди, гуляйпільці відразу відчувають дискомфорт. Вважаю, що працівники усіх комунальних підприємств міста, в прямому сенсі, борються за життєздатність систем життєзабезпечення і докладають максимум зусиль, аби люди отримували якісні послуги та обслуговування…
Проте досить часто від жителів міста ми чуємо: «Якби ви подивилися у Німеччині… Якби ви побачили в Польщі… Які там всюди порядки!» І якщо бачать сміття на якихось клаптиках території у рідному місті, зазвичай нарікають на двірників. Але давайте придивимося до їхньої роботи поближче та спробуємо вияснити, чи є й у містян щире прагнення до чистоти та порядку?
Як зазначила в розмові бригадир бригади робітників комплексного прибирання прибудинкових територій Тетяна Зуйченко, на даний час на підприємстві працює 15 двірників. Тетяна Олександрівна очолює бригаду близько двох років, а до цього близько 10 років цю роботу виконувала Валентина Павлівна Долженко, котру добрим словом згадують всі її колеги…
Сніг чи дощ, спека чи мороз, а двірник повинен піднятися о 5-ій годині ранку, взяти в руки мітлу чи лопату і йти до праці. Причому, не куди заманеться. За кожним двірником закріплена конкретна територія із розрахунку 2,6 тисячі квадратних метрів площі! Тут вони мають підмітати, загрібати, виносити сміття, доглядати за зеленими зонами, озеленювати їх, косити траву, білити бордюри, садити дерева, поливати їх, фарбувати лавки, наводити лад на дитячих майданчиках, прибирати опале листя, вивозити його, чистити сніг, посипати доріжки і т.ін.
На закріпленій території на двірника може чекати все, що завгодно. Іноді навіть злий собака чи, вибачте, п’яний гуляка або люди, котрі не від гарного життя порпаються у сміттєвих баках і розкидають їхній вміст по периметру. Та мова не про це, а про такі непристойні для міста явища, як купи старих лахів або начиння, поламаних стільців або будівельного сміття, яке викидають вже заможні городяни після ремонтів… Не говорю вже про галявини з лушпиння біля під’їздів… Окрім цього, весною всюди можна побачити масу обрізаних гілок із кущів та дерев, а восени – купи сухого бадилля та опалого листя, яке до сміттєвих баків зносять з усіх усюд. І, не дай Боже, зробити з цього приводу зауваження «архітекторам» цих нагромаджень. Без крику, а то й образливих слів, не обійдеться. Та двірники тримаються, терплять, бо мають надію, що мешканці міста рано чи пізно їх зрозуміють.
- Я глибоко переконаний, що працівники «Житлосервісу» за свій професіоналізм і чесну працю гідні того, аби отримувати як моральне, так і матеріальне задоволення, - зазначив Руслан Анатолійович. - Дуже багато залежить у їхній роботі від «посмішок клієнтів», а простіше кажучи, від подяки споживачів, які цінують і поважають працю робітників та сумлінно сплачують за надані послуги. Адже комунальники працюють для людей, і в цьому дуеті одна сторона ніколи не зможе без іншої. Хотілося, щоб у цих відносинах панувала атмосфера партнерства та взаєморозуміння.
Тому наше завдання, шановні гуляйпільці, поважати працю двірників і цінувати той комфорт, який вони нам створюють.
