На Гуляйпільщині вже майже місяць триває серйозна боротьба за збереження психіатричних відділень в Гуляйполі та в Новозлатополі або, принаймні, одного з них. Зокрема, гучні скандали розгорілися минулої п’ятниці, під час візиту директора “Обласного клінічного закладу з надання психіатричної допомоги” Федора Паталаха. Зокрема, чи не «героєм» скандалу став головний лікар Гуляйпільського відокремленого підрозділу Роман Гацко, котрого публічно обвинуватили в шахрайстві та в підозрі в корупції. Але про все по-порядку...
Гуляйпільський підрозділ: «дєло ясноє, шо дєло тьомноє»?
У березні представники офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини здійснили моніторинг закладів Запорізької області, де проживають і лікуються, виховуються, а часом і перевиховуються особи, які потребують особливої уваги. І одним із таким об’єктів, який відвідали перевіряльники, став якраз окремий підрозділ обласної клінічної психіатричної лікарні в Гуляйполі, де виявили ряд недоліків.
(Детальніше про цифри фінансування та виявлені недоліки - у випуску газети "Голос Гуляйпілля" від 19 серпня)
Окремим пунктом березневої перевірки стало «катування» пацієнтів, що Роман Гацко минулого тижня радикально заперечив, у чому його одностайно підтримали колеги. Однак одночасно щирий подив викликало їхнє люте й так само одностайне звинувачення свого начальника у численних корупційних схемах: вирахування із заробітних плат на побутові потреби відділення, преміювання «з поверненням» та стягнення коштів із пацієнтів - і це при тому, що утримання та лікування хворих компенсує НСЗУ. Незважаючи на голосні заяви, підтвердження яких тягне на кримінальну відповідальність, Федір Паталах роботу Романа Гацка оцінює як задовільну:
Зокрема, керівництву надіслали рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, а також «розглянути питання забезпечення фінансування для покращення умов стаціонарного перебування хворих в окремому підрозділі», що озвучив під час зустрічі в п’ятницю помічник народного депутата Сергій Курдась.
Новозлатопільський підрозділ: не працюють, а живуть
Сказати хочеться дуже багато - підрозділ та його колектив на чолі з головним лікарем Емілією Желєзновою, котра керує закладом із 1972 року, заслуговують окремої обширної публікації. Але сьогодні, враховуючи загальну проблему, скажу більш коротко: якщо в Гуляйполі медичне відділення схоже на медичне відділення, то до новозлатопільського заходиш немов до пансіонату – не вистачає поряд лише водойми.
Сама прилегла територія вже налаштовує на цілковитий спокій та відпочинок. Уквітчані клумби, затишні садки, дворики, саморобний садовий декор – територія обкошена й доглянута. Не менш затишними, охайними є самі корпуси відділень, яких чотири, але діють наразі два – чоловічий та жіночий. Буквально всюди євровікна, ремонт у палатах та санвузлах, надзвичайно милі їдальні та облаштовані кімнати відпочинку – більше навіть за все, вражає домашня атмосфера, яка панує всюди.
Ці слова працівників про роботу й пацієнтів одразу все пояснюють. Отримуючи мізерні 0,25 ставки, вони тут не працюють – вони цим живуть. Консервація з дому – сюди, сезонні овочі та фрукти з домашнього городу – сюди, для пацієнтів. Уся краса, чистота та порядок у всьому – також їхня титанічна заслуга, як і керівника, котра часто не полишає відділення навіть на вихідних. Незрозумілою лише була більш ніж очевидна різниця між відділеннями щодо матеріально-технічної бази у порівнянні з Гуляйполем. Зокрема, з пацієнтів тут не беруть ні копійки, є спроможність робити ремонт, наявні повністю оснащені всім необхідним лабораторії, фізкабінет та навіть власний дистилятор води(!) – звідки такі можливості за майже однакового фінансування?
Відповідь проста: бути директором і сидіти на посаді директора – абсолютно різні речі. Емілія Григорівна вміє не тільки вірно розпоряджатися коштами, але й залучати їх зовні, від спонсорів. А не тягти копійки з тих, хто й сам потребує допомоги, і не чекати, склавши руки, від НСЗУ відшкодувань, яких і так не вистачає.
Що не так з фінансуванням?
З 1 квітня 2020 року по 30 червня 2021 (з початком Програми медичних гарантій НСЗУ), через скорочення ліжкомісць – від 100 до 30 – впав і середньодобовий показник хворих - від 100 до 18. При цьому, враховуючи те ж саме скорочення, кількість штатних працівників навпаки перевищує кількість пацієнтів. Таким чином витрати зросли, а ефективність роботи відділень впала, що й стало основною причиною рішення «консервації». Грошей, які відшкодовує держава, не вистачає. Обласний і міський бюджети не фінансують, тож підрозділи додатково отримують дотації з обласного закладу, а також, як вже стало відомо на прикладі Новозлатополя, можуть отримувати фінансову допомогу від спонсорів тощо. Але головне питання навіть не в фінансуванні, а в такому надто різкому зменшенні кількості пацієнтів. Невже хворих душею стало менше? Аж ніяк. Їх просто перестали приймати.
Добровільно не беремо примусово
І кому тут поставити ніде, бо саме такими нині є рамки госпіталізації. Повторимося, що зараз на стаціонар приймають пацієнтів, котрі представляють загрозу для себе та оточуючих, але лише за їхньої (або опікуна) добровільної згоди. Примусово госпіталізувати, наприклад, у разі обурення громадян, сусідів, що людина голосно кричить чи своїм виглядом паплюжить естетику міста, ніхто не буде. Планова госпіталізація забороняється. Тобто людині, яка сама, ДОБРОВІЛЬНО прийде за допомогою та потребує тимчасової госпіталізації, ВІДМОВЛЯТЬ, обумовлюючи рамками карантину! Мали місце бути випадки відмови пацієнту навіть за наявності лікарського направлення.
Загалом, у питання госпіталізації спостерігається підозріла стратегія - в будь-якому разі, всіма правдами й неправдами, приймати якомога менше пацієнтів. Щоб потім закрити відділення, розвести руками, мовляв, а що, у вас було мало людей, а ви багато їсте, палите електроенергію тощо. Як би там не було, але факт є фактом – вказівка зверху «не приймати» була, але її походження змовчують і ретельно приховують. Але ж як у такому випадку виходити із ситуації, якщо…
…4 лікаря-психіатра та 50 пацієнтів щоденно – єдиний вихід зберегти відділення?
Такі умови в рамках медичної реформи озвучив Федір Паталах на зібранні у Новозлатополі, коли, після екскурсії, під час переговорів було запропоновано все ж об’єднати два відділення в одне на базі Новозлатопільського підрозділу – все ж набагато краще, аніж Запоріжжя чи Молочанськ. Тож очільник обласного закладу готовий відтермінувати «консервування» - але за виконання вищевказаних умов реформи.
Зауважимо, що днями Гуляйпільський міський голова Сергій Ярмак провів переговори з керівниками сусідніх ОТГ щодо співфінансування в разі збереження хоча б одного відділення, - і частина вже погодилася. Навіть враховуючи той факт, що Роман Гацко навряд чи залишиться працювати в підрозділі, а Емілія Желєзнова, в силу свого віку, скоріше за все піде на заслужений відпочинок, - чотири лікаря-психіатра знайти можна. Бо ж у 10 (нехай навіть у 5-7 громадах), не може не бути кваліфікованих спеціалістів. Тим паче, як вже зазначали, є умови для проживання.
Але все ж головною умовою збереження відділення є пацієнти: якщо не буде розірване коло «добровільно не беремо примусово» - закриття не оминути.
