19 січня на місцевому ставку "Мартин-1" було людно: Водохреща в Гуляйполі люблять, незважючи на холод. Бо ж свято є гарним приводом оздоровитися у хрещенській купелі й відпочити душею і тілом.
Окрім того, хто не встиг або ж з якихось причин не потрапив на освячення до церков зранку, міг відвідати його тут. Протоієрей Іоанн та ігумен Кіфа —настоятелі церкви святого Тихона та Троїцько-Благовіщенського храму — провели святкове богослужіння й освячення на ставку й щедро окропили свяченою водою усіх присутніх.
Кілька хвилин для морального налаштування — й до ополонки пішли перші пірнальники. Серед них були як досвідчені, так і ті, хто наважився зануритися у купіль лише цього року. Як дебютант зізнаюся — спочатку трошки лячно й ніяково. Однак як тільки ступаєш у воду — всі страхи зникають. Залишається лише суцільне захоплення, відчуття оновлення та подальше натхнення.
У легкий морозець холод відчувається згодом, на берегу. Та цього дня, враховуючи досить сиру погоду та підвищену вологість повітря, холодно ставало дещо швидше, тож усі квапилися зігрітися — одягом, гарячими напоями та запашним польовим кулішем.
Хто так і не ризикнув зануритися у хрещенську купіль, з неї просто умивалися, підбадьорювали своїх "загартованих" рідних і друзів, підспівували колоритному колективу Будинку культури із села Гуляйпільського або просто прогулювалися й фотографувалися на фоні зимових пейзажів "Мартина".
Фото: Юлія Линник
