34-річна Оксана Гринь виїхала із сім'єю з Гуляйполя на початку квітня у Дніпро. Проте час від часу навідувалася додому. Аж поки ворожа міна ледь не позбавила життя. Свою історію розповіла Гуляйполе.city.

Перше медичне об'єднання Львова
Перше медичне об'єднання Львова
Перше медичне об'єднання Львова
Перше медичне об'єднання Львова

Трагедія трапилася 11 травня. Оксана розказує: увесь день поралася на городі.

"У той день вранці були вибухи, але потім вони припинилися. Я вийшла на город трохи попрацювала і вернулася додому, а після обіду знову пішла полоти грядки. Мені не хотілося йти, але мене якось туди тягнуло. Не знаю, як це може бути, - згадує жінка. - Усе сталося несподівано і різно. Пролунав вибух і я не пам'ятаю перші хвилини після нього. Отямилася за кілька метрів від того місця, де я була. Біля мене була сапка, тобто мене, напевно, не відкинуло. Може, побігла з шоку".

Потім, - каже Оксана, - пролунав ще один вибух - уже на сусідському городі. Лише після того, мовляв, зрозуміла, що серйозно поранена.

"Я лежала на землі і зрозуміла, що не відчуваю ніг, просто сильно пече. Я сіла і побачила, що однієї ноги майже немає, а друга дуже пошкоджена", - говорить жінка.

На крик жінки збіглися сусіди. Оксана втратила частину правої ноги. Ліву ногу лікарям вдалося врятувати дивом - провели шість операцій. Попереду - протезування. Жінка поставила собі за мету якнайшвидше встати на ноги заради 10-річної донечки. Разом із бабусею дівчинка зараз у Дніпрі. А от до рідного Гуляйполя, - каже Оксана, - швидше за все уже не повернеться.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися
Як одесити евакуювались до Фінляндії | Білі ночі, добрі фіни, хороша медична система