Світлана Філоненко виїхала з окупації до Запоріжжя разом з родиною, і на новому місці започаткувала власну справу. Окрім того, що це нове заняття для жінки, вона влаштовує різноманітні акції, допомагає ЗСУ і розвиває сторінку в соціальних мережах.
Хто повідомляє: Суспільне Запоріжжя
У чому суть
Від початку окупації міста Пологи Світлана Філоненко разом зі своєю родиною, двома синами та чоловіком, переїхала до батьків в село, неподалік міста, яке врешті також було окуповане.
«Коли тільки вони заходили, чоловік якраз був на виїзді, він працює в енергетиці, вони виїжджали за місто, побачили там, що йдуть танки зібралися, приїхали. Прибіг, каже: “Так, давай швидко, що є хватаємо, стрибаємо в авто. Я вас відводжу до батьків в евакуацію, думали, що там в селі безпечно і півтора місяця ми жили у батьків".
Світлана Філоненко
Світлана каже, через день після їхнього приїзду зірвали мости через річку Конку. Проте через кілька днів колона окупантів з'явилася на трасі неподалік населеного пункту:
"Ми нарахували на той момент понад 600 різних воєнних авто. Коли проїжджав їхній металобрухт, як кажуть, вони ставали, ламалися, стояли там, а діти є діти, їм цікаво було, виглядали, і з БМП чи якоїсь машини воїн. Потім цим кулеметом навів на нас. Це був страшний момент, ми бігом дітей глибше у двір, ховаємося".
Світлана пішки ходила кілька кілометрів від батьківської домівки з села до міста, аби хоч щось купити, взяти якісь речі. Каже, на початку не було світла, бо були перебиті електроопори, окупанти весь час перевіряли сумки, телефони, просто йти вулицею і розмовляти телефоном було небезпечно:
"В той момент перестали функціонувати магазини, нічого не було. Виходили, а раптом відкриється якийсь магазин і щось будуть продавати. Полиці були практично порожніми, в одному магазині було тільки багато кетчупів і оливки. Хліб почали продавати через кілька днів”.
Виїзд з окупації
Світлана Філоненко виїхала разом з дітьми та чоловіком із окупованого міста Пологи до Запоріжжя в середині квітня. Згадує, бензин для поїздки збирали по сусідах та знайомих, бо заправитися вже не було як, і лишатися далі в окупації, що в Пологах, що в батьківському селі, більше не могли.
Аби не сидіти без діла на новому місці Світлана вирішила започаткувати власну справу — розводити кімнатні квіти і прянощі, зокрема м’яту, базилік тощо. Тим паче, що досвід поводження з рослинами вже мала: “Є колізії, традисканції, хрестовники, офітоній, гепоестози, паперонії. Це ось колізія. Вона мені так подобається. Це ось христовник роулі. Ось ці ось листочки називають перли і воно ось такими бусами висить і ці ось буси можуть до метра і далі висіти, хочеться, щоб вона розрослася, росте не дуже швидко”.
Жінка вирощує кімнатні рослини та прянощі невибагливих видів, аби кожен міг про них легко дбати та використовувати. Зараз в неї вже близько 40 сортів різних видів кімнатних рослин і декілька видів прянощів. Окрім цього, у людей Світлана забирає пошкоджені рослини та реанімує їх, а гроші від їхнього продажу перераховує ЗСУ:
“Хворі або зі шкідником, або набридли, або перестали тішити око, щоб люди їх присилали мені, я їх буду відновлювати, дорощувати, лікувати”.
А що було раніше
Понад 800 буржуйок для цивільних та військових виготовив з початку осені волонтерський центр "Паляниця" із міста Запоріжжя.
