Активісти та працівники Гуляйпільського відділення Запорізького наукового товариства імені Якова Новицького розчищають від сміття та відновлюють родинну усипальницю промисловців, гуляйпільців Крігерів. Минулого року на центральному кладовищі міста активісти виявили склеп та фрагменти білого мармурового янгола, який стояв на вході в усипальницю. Цьогоріч — розчистили склеп та винесли звідти сміття.

Ця відома німецька родина заснувала у Гуляйполі одне з великих підприємств міста. У 1882 році Яків Крігер відкрив тут завод з виробництва сільськогосподарської техніки та знарядь. Тоді уряд Російської імперії надавав пільги німецькому населенню. Завод став одним з передових в регіоні. Й не дивно, адже Крігер постійно модернізував виробництво та вдосконалював продукцію. На цьому заводі у кращі часи його діяльності працювало до 200 робітників. Тут починав свою трудову діяльність Нестор Махно та зароджувалась анархічна Спілка бідних хліборобів.

Корпус заводу у 2018 році Гуляйполе.City

Яків Крігер управляв підприємством до самої смерті у 1912 році, після чого завод перейшов його синам. Після початку Першої світової війни Крігерів відсторонили від управління підриємством через національність. Частина родини виїхала до Німеччини. Завод акціонували, й він декілька разів змінював власників. Переходив до управління профсоюзу та називався «Богатир», в радянський час: «Червоний Богатир», «Червоний металіст», «Сільмаш». Родина Крігерів була великою, користувалась повагою та авторитетом серед місцевих мешканців.

Родинну усипальницю вдалося відшукати на центральному кладовищі міста завдяки розповідям старожилів, зокрема Олексія Яланського

Саме він указав точне місце її розташування. Це було місце в суцільних заростях чагарників та густо засипане сміттям.

Після перших спроб розчистки активісти знайшли фундамент конструкції та частину мармурової скульптури янгола, що прикрашала вхід до склепу. А цього року у березні розчистили територію склепу, вирубали чагарники та винесли сміття, яким жителі засипали нішу під обваленою аркою склепіння. Активісти оконтурили периметр споруди та виявили основу надгробку та окремі менші його елементи. У ході розчистки знайшли дрібні фрагменти від скульптури янгола.

Прибирання на кладовищі Фото зі сторінки Facebook «Гуляйпільські старожитності»

 

Сергій Звілінський, історик, керівник Гуляйпільського відділення імені Якова Новицького, зазначив, що конструкція усипальні була прямокутною, обнесеною металевим парканом та навісом, оздобленим художньою ковкою. Всередині огорожі знаходився надгробок з білого мармуру, що складався з чотирьох частин, а вхід до усипальниці «охороняв» вже згаданий білий янгол. Але у 1930-х роках металевий навіс та огорожу зрізали місцеві піонери та комсомольці, щоб здати на металобрухт. Скульптура та надгробок вже тоді були у напівзруйнованому стані. Повторний акт вандалізму був і у 1960-х роках. Тоді відкрили склеп, пограбували могили та викинули назовні кістки померлих. Свідомі мешканці зібрані останки та віднесли їх назад до усипальниці, а вхід засипали землею. Ще пізніше обвалилась арка склепіння, в яку почали зсипати сміття «добрі сусіди», не спроможні винести його за межі кладовища.

У Гуляйполі існує легенда, про яку розповів науковий співробітник Гуляйпільського краєзнавчого музею Юрій Міщенко, та яка тісно пов’язана з цим самим білим янголом. Подейкують, що в основі конструкції були отвори й коли підіймався вітер, вони видавали звук, схожий на стогін. Місцеві хлопці, щоб довести свою сміливість, мали сходити до склепу та принести звідти гілочку бузку. Як доказ, що там були.

Сьогодні від янгола лишились лиш мармурові елементи. Активісти сподіваються, що при подальших розчистках вдасться знайти решту елементів надгробку (зокрема основну частину з посмертними епітафіями) та відбиті фрагменти янгола. Також вірять, що конструкцію родинної усипальниці Крігерів вдасться максимально відновити та повернути пам’ять про відомих земляків. 

При умілій реставрації цей об’єкт може стати цікавою туристичною пам’яткою та пам’яткою історії

 

Частина скульптури янгола  Фото зі сторінки Facebook «Гуляйпільські старожитності»

А також черговий раз закликають виносити сміття за межі кладовища під час прибирань могил рідних та не засипати ним рештки старих могил предків.

Фото зі сторінки Facebook «Гуляйпільські старожитності»

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися