Волонтерський шлях Максима Терещенка почався ще у 2014 році. Уже тоді він разом з іншими волонтерами розвозив гуманітарну допомогу тим, хто цього потребував.
До повномасштабної війни Максим мав кілька успішних бізнесів. Зокрема, займався технічним забезпеченням великих концертів у всій Україні та Європі.
А менш ніж за рік до повномасштабного вторгнення створив власний бренд кави. Тож уже у 2022 році його офіс перетворився на волонтерський пункт. На цьому зупинитися Максим з командою не планували.
Читайте про те, як вдалося створити безпілотний літальний апарат, чому він називається «Фалко» й чому чоловік волонтерить уже 9 років.
Дев’ять років волонтерства
Максим Терещенко – родом із Донецької області. Тож тема війни стала для нього стала близькою та актуальною ще дев’ять років тому. Ще у 2014 році чоловік активно допомагав військовим і цивільним.
Максим Терещенко
«Війну я бачив фактично з перших днів: ракети, вертольоти. Адже постійно їздив із волонтерами, з якими ми співпрацювали. Пам’ятаю, як серйозно працювала російська пропаганда – багато моїх знайомих обрали геть різні позиції, і це було нелегко прийняти», – розповідає Максим.
За його словами, тоді волонтерство було дуже обмежене. Проте разом із небайдужими мешканцями Запоріжжя вони й далі допомагали військовим і цивільним.
«Звісно, найгарячіша фаза була у 2014. Тоді ми возили все: кошти, їжу, якісь вогнегасники, навіть діжки для води. Із часом потреб ставало дещо менше, та вони нікуди не зникали».
Після 24-го лютого змінилося усе
Ранок 24-го лютого, як і здебільшого в українців, розпочався з ракетних атак, дзвінків та повідомлень. Тоді треба було діяти швидко.
Уже впродовж кількох годин разом зі своїми колегами-волонтерами Максим розробив план дій на найближчий час. Перші запити, які надійшли до команди, вдалося забезпечити у перші ж кілька днів.
«Першою нагальною потребою були рації. Адже тоді з’явилося дуже багато блокпостів, які не мали нічого, а головне – у них майже не було зв’язку. Ми знайшли багато рацій та майстра, який їх ремонтує. І за дуже короткий проміжок часу всі рації передали на блокпости».
Команда повністю занурилася у військову допомогу. Офіс підприємця перетворився на «перевальний пункт» для видавання спорядження, амуніції тощо. Бізнес став на паузу, та волонтерська діяльність тривала нон-стоп.
«Ми усвідомлювали, що маємо робити те, на що здатні, просто тут і зараз. Коли отримали інформацію від військових, що в Запоріжжі можуть розпочатися вуличні бої – намагалися прорахувати, як ворожа колона пересуватиметься містом, готували коктейлі Молотова, мішки з піском, розкладали в різних місцях. Ми розуміли, що в разі наступу необхідно дати відсіч».
Фалко-cокіл із залізними крилами
Команда вирішила не зупинятися на турнікетах, бронежилетах та касках. І вже з березня 2022 року взялася за розроблення безпілотного літака.
Вдалося залучити справжніх професіоналів з усіх куточків країни та світу: Запоріжжя, Києва, Львова, Польщі, США, Канади, Німеччини. Проте виробництво працює саме в Запоріжжі. Результатами роботи Максим поділився на своїй сторінці у Facebook.
«Це літак БПЛА тактичного, бригадного рівня. Він здатен літати на 40–50 кілометрів у глибину, підійматись у небо до трьох кілометрів, розвивати швидкість до 120 кілометрів та загалом триматись у повітрі близько трьох годин. Сам він зроблений із надміцного матеріалу – карбону, а також оснащений якісними камерами, які дають змогу «бачити» як удень, так і вночі», – написав Максим.
Максим Терещенко
Літак отримав ім’я Фалко, що в перекладі з латини означає «сокіл Боривітер». Символічний той факт, що в Україні ці соколи полюють саме в Запорізькому та Херсонському регіонах. Їхня особливість у тому, що спочатку Боривітри на деякий час зависають над здобиччю, ідентифікують її, а потім уже атакують.
Саме цю аналогію розробники провели і з БПЛА: літак кружляє над ворожою позицію, бачить мету й передає інформацію на спостережний пункт, аби потім знищити ціль. Це дає змогу ідентифікувати стратегічно важливі ЗРК С-300, ТОРи, РЕБи тощо. Вони зазвичай розташовані на певній відстані від лінії бойового зіткнення.
«Військові оцінили характеристики та завдання, які виконує Фалко, – це саме те, у чому є велика потреба. Звісно, є моменти, які треба вдосконалити та доробити. Ми над цим працюємо. Але результати випробувань уже цілком оптимістичні. Також захисникам сподобалося, що літак обслуговує доволі невелика кількість людей. На додаток, коли проводили випробування приладами радіоелектронної боротьби, його не вдалося заглушити. Тож пілот мав можливість керувати літаком постійно. А це гарний результат».
Випробування БПЛА Falko Фото: надане Максимом Терещенко
Літаки – найефективніша, проте найскладніша волонтерська допомога
Звісно, є і певні труднощі – Фалко має деталі зі складною технологією, які важко дістати. Проте команді вдалося розробити та створили літак за мінімальний час та кошти, що також надає йому не аби які переваги.
За словами Максима, розроблення таких літаків на заході коштують якщо не мільйони, то сотні доларів. Українські ж проєкти обходяться в сотні разів дешевше, але мають такі ж параметри ефективності. Крім цього, готові БПЛА придбати доволі непросто.
БПЛА Falko Фото: надане Максимом Терещенко
«Не можна просто взяти та купити літак, навіть якщо у вас є гроші. Черга на будь-який складає 5–10 місяців і навіть більше. Ми не маємо стільки часу, адже потреби складають тисячі таких БПЛА. Якщо сьогодні ми зробимо та віддамо 10 тисяч літаків – за кілька місяців знову знадобиться кілька тисяч».
Наразі літаки є чи не найефективнішою волонтерською допомогою. Навіть автівки, рації та старлінки не такі ефективні, адже зараз триває війна не стільки людей, скільки технологій, запевняє Максим.
«Основну частину складає не близький контактний бій, а саме технологічний. Літаки знаходять цілі, артилерія – знищує. Тож у кого більше БПЛА та артилерії – той із більшою ймовірністю отримає перевагу на полі бою. Потреба в БПЛА, як і в дронах, є завжди, адже їх швидко збивають. Зазвичай, коли бачать літак, відправляють «Бук» чи «Стрілу». Бо він має не таку велику швидкість, і ракетою його легко збити. Інша справа, що одна ракета коштує мільйон доларів, а літак – 20 тисяч. Незбитий БПЛА – це гарантована смерть техніці та особовому складу, тож його збивають будь-якими засобами ураження», – пояснює волонтер.
В Україні є й інші компанії, які розробляють та виготовляють БПЛА. І кожний такий літак – це безперечний внесок до спільної перемоги. Волонтерська спільнота є потужною силою, завдяки якій ми здатні рухатися далі.
«Волонтери роблять те, що держава не може зробити швидко. Є потреба тут і зараз – ми докладаємо зусиль, аби зробити це. Не заради відзнак та грамот, а просто тому, що хто, якщо не ми? І це філософія кожного волонтера. Звісно, втомилися всі, проте зупинятися не можна. Ми постійно працюємо, у нас є системний процес, і саме це не дає впадати у відчай. Робимо все, що можемо. І будемо робити, допоки наша допомога людям та державі буде потрібна», – завершує Максим.
© Ксенія КЛЕЩЕНКО, журналістка.
