Іноді, аби почати новий етап у житті, необхідно зробити лише один крок, але цей крок має бути сміливим і відважним. Наталія Білай пройшла цей шлях – шлях від початкових сумнівів до впевненості в собі, де кожен крок був підтриманий вірою в краще майбутнє.
Її історія – це не просто про перемоги, а про сміливість вірити в нові можливості. Це подорож, де кожен виклик став сходинкою до нової мрії, і навіть в моменти сумнівів, вона не відступала. Від рідного Гуляйполя до Тернополя – Наталія не просто змінила місце проживання, а й зібрала в собі нові сили для великої справи, яка стала для неї справжнім покликанням.
Наталія Білай
Наталія починала свою кар’єру в Гуляйполі, де керувала салоном краси “Шарм”. Вона майстриня манікюру з 15-річним досвідом, сміливо змінила свою сферу діяльності, відкривши власну кав’ярню “Bi’kava” у Тернополі. Однак війна змусила залишити рідне місто.
“Я ніколи не думала, що залишу Гуляйполе, – ділиться Наталія. – Там був мій дім, мій салон краси, мої клієнти. Але обставини змусили шукати нові можливості”.
Переїхавши до міста Покровське, Дніпропетровської області, вона відкрила манікюрний кабінет, але з часом вирішила ризикнути та спробувати себе у новій сфері – придбала кавовий острівець.
“Так розпочалася моя подорож у світ кавового бізнесу. На той момент про каву я ще взагалі нічого не знала, але це було цікаво, чому б не спробувати. І знаєте, мене це захопило!”, – згадує власниця кав’ярні.
Влітку Наталія подала заявку на грант від держави, пройшла співбесіду та успішно його отримала. Далі – переїзд у Тернопіль, пошук житла, навчання на власницю кав’ярні у Хмельницькому, співпраця з куратором, написання бізнес-плану та ретельні прорахунки.
“Я обрала Тернопіль, бо це місто здалося мені спокійним, відкритим і таким, де можна почати щось нове”, – додає пані Наталя.
24 грудня, напередодні Різдва, відбулось відкриття «Bi’kava»
“Назва закладу ніби гра слів, адже моє прізвище – Білай, а мої друзі часто називають мене “білочка”. Цей образ відображений і в інтер’єрі, а саме на полицях кав’ярні “оселилися” маленькі білочки, які стали символом закладу”, – пояснює власниця.
Кав’ярня вирізняється не лише атмосферою, а й якістю. Усі напої готуються з кавових зерен, обсмажених у місцевій ростерії.
“Відкриття кав’ярні – це була моя мрія. Ще коли війна тільки почалась, я казала: "Закінчиться війна – повернусь у Гуляйполе й відкрию кав’ярню". Але поки що моя мрія, залишається лише мрією ”, – з тривогою додає Наталія.
Кав’ярня швидко здобула популярність серед тернополян. Наталія не зупиняється на досягнутому. У її планах – відкриття ще двох кав’ярень у Тернополі, аби дарувати більше місць для теплих зустрічей за філіжанкою смачної кави.
“Мені було дуже приємно чути, що в нас затишно й атмосферно. Люди почали називати нашу кав’ярню "білою", бо вона світла й тепла. Це найбільша похвала”, – з посмішкою розповідає Наталія.
Для кожного, хто розпочинає новий етап у житті, підтримка близьких відіграє ключову роль, так і в житті Наталії є безцінний скарб – це сім’я. Чоловік, діти, сестра й тато стали опорою, джерелом сили та натхнення. А діти для жінки – найбільша мотивація. Їхня любов і посмішки наповнюють енергією й бажанням рухатися вперед.
“Мій чоловік часто говорить “Я в тобі не сумніваюся, ти все зможеш” – ці слова звучать у моїй голові навіть тоді, коли ми не поруч. Він завжди знаходить час вислухати мене, допомогти, заспокоїти, – ділиться Наталія. – Навіть зараз, коли через події в країні ми змушені бути далеко один від одного, його підтримка незмінна. Він щоразу нагадує мені “Разом ми – сила, разом ми зможемо все”. Ці слова дають сили й віру в те, що ми подолаємо будь-які труднощі”.
Сестра стала не лише моральною підтримкою для Наталі, а й співавтором багатьох ідей та організаційних процесів.
“Рішення переїхати з Покровська до Тернополя було непростим. Нове місто, нові виклики, нова справа, – розповідає вона. – Але поруч завжди була моя сестра, яка допомагала в усьому – від пошуку квартири до організації кав’ярні. Вона вірила в мене навіть тоді, коли я сумнівалася в собі. Сестра завжди була поряд і допомагала втілювати цю мрію в життя”.
Особливе місце у серці Наталії займає підтримка друзів, які приїхали із Запоріжжя на відкриття кав’ярні.
“Важко передати словами, як важливо було бачити їх поруч у цей день. Вони подолали сотні кілометрів, щоб розділити зі мною цю подію. Їхня присутність стала найціннішим подарунком і підтвердила, що все це недаремно”, – ділиться жінка.
Історія Наталії – це історія про те, як віра в себе та мрія можуть змінити життя. “Bi’kava” стала втіленням її бажання створювати, ділитися теплом і робити цей світ трохи кращим за чашкою кави.
“Кав’ярня для мене – це не лише робота. Це моя душа, де панує затишок. Я радію, коли бачу усмішки клієнтів, коли люди заходять до нас не лише за кавою, а й за атмосферою. Це мотивує рухатися далі й не зупинятися перед труднощами”, – підсумовує господарка кав’ярні.
Мощенко Юлія, університет митної справи та фінансів
