17 лютого 2024 року в селі Малинівка, що на Гуляйпільщині, Україна втратила ще одного свого захисника - головного сержанта стрілецької роти в/ч 7166 Романа Романовича Данюка, 1988 року народження. Він загинув при виконанні бойового завдання від поранення, несумісного з життям.
Роман був не просто солдат. Це був Син, Чоловік, Батько. Людина честі, що з перших днів великої війни, а саме - з 26 лютого 2022 року стала на захист Батьківщини, не вагаючись, не шукаючи відмовок. Бо серцем він завжди був із Україною.
Вогонь у серці - не в зброї
Роман був родом із села Сівка-Войнилівська, що на Івано-Франківщині. Сільський хлопець, який знав ціну праці, родини, спокою - і ці цінності став захищати зі зброєю в руках. У ньому було щось справжнє, тихе, мужнє. Він не говорив про героїзм - він просто робив те, що вважав правильним. Так живуть всі ті, кому ми вічно будемо завдячувати за мир.
Сльози, що не висихають
Коли звістка про його загибель долетіла до рідного села, тиша стала криком. Материнське серце розбилося на друзки, у дитячих очах з'явилося занадто раннє розуміння втрати, а кохана дружина залишилась з порожнечею, яку не заповнити нічим. Ці рани - глибші за кулі. І лікує їх лише пам’ять…
Поховали головного сержанта Романа Данюка 22 лютого на кладовищі у Сівці-Войнилівській. Односельчани, побратими, рідні, знайомі схилялися в пошані, тримали над головами синьо-жовті прапори, і кожен - плакав. Бо загинув не просто солдат - загинув один із найкращих синів України.
Пам’ять, що жива
У травні поточного року в рідному селі Романа урочисто відкрили цифровий інтерактивний меморіальний знак - як символ того, що Герої не вмирають. Тепер кожен, хто прийде до цього місця, зможе дізнатися про подвиг Романа, про його шлях, його любов до країни. Цей знак - не лише пам’ятка, це жива нитка між минулим, теперішнім і майбутнім.
Ми не забудемо
Світлий спомин про Романа Данюка - вірного присязі оборонця - залишиться з нами назавжди. Його звитяга і самопожертва - це те, що дає всім нам сьогодні право працювати, жити, дихати, ростити дітей, відпочивати.
Вічна пам’ять і слава українському Герою, який захищав Україну, Гуляйпільщину, Малинівку і кожного з нас.
Герої не помирають. Вони стають частиною українського неба.
