Микола Чуфрида, на псевдо «Пророк», родом з Івано-Франківщини, у перші дні повномасштабного вторгнення росії в Україну перебував за кордоном - у Польщі. Проте швидко зрозумів: залишатися осторонь - не варіант.
«Я відчував обов’язок - і поїхав додому»
«Повернувся з Польщі, адже відчував обов’язок - раніше я служив на контракті, був військовозобов’язаним. Також в Україні були сім’я, рідні, близькі. Росіяни не прийшли з нами ігри грати - нас прийшли знищити. Тому я не вагався - відразу взяв баул, який був зі мною, і поїхав в Україну», - згадує Микола.
Приїхавши додому, він приєднався до лав територіальної оборони. Йому запропонували службу - і він погодився, як і багато інших знайомих, які також поверталися чи приєднувалися до війська.
Служба в ТрО: від Сум до Запоріжжя
Нині Микола Чуфрида - сержант з матеріально-технічного забезпечення 3-го батальйону (колишній 77-й) 102-ї окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Разом із побратимами він пройшов через Сумський, Харківський, а зараз воює на Запорізькому напрямку.
На початку війни, у 2022 році, згадує Микола, було багато вмотивованих добровольців, відчувався сильний дух братерства:
«Дійсно, тоді усі прийшли вмотивовані з різних сіл та міст Франківщини. Зустрічав там сусідів, друзів. У батальйоні кожен знав один одного. Все було легко. Знав, що можемо покластися один на одного».
Довіра - основа виживання
«Пророк» переконаний, що у бою головне - підтримка і довіра між побратимами. Саме тому він заохочує людей вступати до підрозділів, де вже служать друзі чи знайомі.
«У війську потрібні вмотивовані люди. Ті, хто поруч - це твоя опора. У бою важливо довіряти один одному - це рятує життя».
Війна ще не завершилась - і боротьба триває
Попри втому, Микола не має ілюзій щодо швидкого завершення війни:
«Хотілось би прокинутись і забути, що ця війна була, адже тут немає нічого веселого. Дай Боже, аби настав мир. Але навіть після цього, нам потрібна буде армія. Ті, хто від початку воюють, просто не зможуть далі це робити - їх потрібно буде змінити і стояти замість них».
«Треба допомогти самим собі»
Микола говорить прямо, що майбутнє залежить від нас.
«Історія показує, що потім можна опинитися на Уралі, якщо прийде російська влада. Тому ми маємо допомогти самим собі. Захищати країну - це наш обов’язок».
Історія «Пророка» - це приклад усвідомленої відповідальності, вірності, братерства та сили духу, яка тримає оборону України.
