Військовослужбовець Ярослав Толь лікується в обласному госпіталі ветеранів війни у Коломиї, що на Івано-Франківщині. До медзакладу боєць потрапив після уламкового поранення, отриманого внаслідок влучання російського FPV-дрона в ніч із 19 на 20 листопада 2025 року під час оборони села Високе на Гуляйпільщині.
Досвід служби та повернення на фронт
Ярослав Толь став на захист України у 2014 році. До 2016 року в складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади він брав участь у боях на Луганщині та Донеччині. У 2022 році воював на Запорізькому напрямку, а згодом демобілізувався. Він - багатодітний батько.
У 2025 році військовий повернувся на фронт та служив у складі 102-ї окремої бригади ТрО, зокрема обороняючи село Високе. Саме там він отримав тяжкі поранення ніг від FPV-дрона, коли намагався застрибнути у бліндаж, але апарат його наздогнав.
«FPV - це страшна штука»
«Мені ноги посікло уламками повністю. FPV - це страшна штука. Від неї фактично люди не виживають. Першою думкою після поранення було: чи залишилися ноги, бо без ніг вже не повоюєш», - розповідає Ярослав.
Побратими надали йому домедичну допомогу - наклали турнікети та зупинили кровотечу, після чого почали складну евакуацію.
Ярослав Толь і сестра
Евакуація під постійною загрозою
«Хлопці не кинули, хлопці - молодці. Я їм завдячую життям. Евакуація зараз дуже складна, тому що FPV-дрони літають. Можна тільки увечері пересуватися або коли дуже темно, або коли сильний туман… Везли мене на візочку, врятували. Наші своїх не кидають», - каже військовий.
Лікування та ризик можливої ампутації
Спершу бійця доправили до лікарні в Запоріжжі, а згодом - до Коломиї, де йому провели операцію.
«Не знаю, чи буде ампутація. Але сприймаю її негативно… Ногу ще рятують», - розповідає захисник.
Коментар лікарів
Лікар Володимир Копильців зазначає, що поранення - тяжке, з великими дефектами шкіри, пошкодженням чотириголового м'яза та малогомілкового нерва. Лікарі вже видалили некротичні тканини та уламки.
«Малогомілковий нерв - дуже примхливий. Його пошкодження важко піддається лікуванню… Парез стопи може бути негативним наслідком», - каже медик.
Лікування може тривати від кількох місяців до року, після чого на військового чекає тривала реабілітація.
Підтримка родини та побратимів
Під час лікування Ярослава підтримують рідні, побратими та його донька.
Сестра бійця Наталія Трачук зауважує:
«У нас між собою є «911». Коли зайшла в палату, одразу кажу: ну що, «911» викликали? Мої діти - військові й брат. І це все - з 2014 року, то емоційно справлятися важко, але треба відганяти негативні думки. Бо ворог чекає не тільки на нашу поразку, але й що ми будемо слабкі духом, а духом ми повинні бути дуже сильні».
Плани повернутися на фронт
Попри тяжкі травми, Ярослав Толь налаштований рішуче:
«Думаю, що підлікуюся. Якщо поправлю здоров'я - буду повертатися. Треба захищати свою країну, а не втікати за кордон і звідти кричати, як там добре. Треба свою країну піднімати й боронити».
Ось такі Герої нас захищають, обороняють, бережуть і дають нам впевненість у завтрашньому дні та можливість жити, творити, працювати, відпочивати.
