Наприкінці червня 22-річний гуляйполець Михайло Косаренко, мешканець села Верньої Терси, серйозно пошкодив хребет під час відпочинку на місцевій водоймі і зараз перебуває на стаціонарі у реанімації Запорізької обласної клінічної лікарні у важкому стані. Дуже багато людей не залишилися осторонь біди родини й відгукнулися на прохання допомоги у ЗМІ.
Але є й ті, хто, незважаючи й на без того скрутну ситуацію, підливають «масла у вогонь», а саме - звинувачують хлопця у зловживанні алкоголем і відповідно отриманні травми у нетверезому стані.
То що ж трапилося насправді?
- Можливо, в інакшому випадку ці чутки про п’яні забавки сина були б для мене більш болючими, - коментує мама Михайла Тетяна Іванівна. - Але в даній ситуації, вірите, мені є, чим перейматися. Скажу так, що я свого сина знаю як ніхто, як і його нейтральне відношення до алкоголю. Коли його однолітки у компанії, наприклад, п’ють пиво, то Міша може спокійно пити ситро чи лимонад. Та заборонити людям говорити я не можу, лише побажаю здоров’я, бо ж ніколи не знаєш, коли і яким чином його втратиш. А того дня Міша та його товариш працювали по господарству у нас вдома, займалися важкою фізичною роботою. Після чого вирішили з’їздити на водойму відпочити, бо ж дуже спекотно було. Взяли з собою ще одного товариша й поїхали втрьох. Все було гаразд, хлопці встигли кілька разів скупатися, і от після чергового стрибка у воду Міша поскаржився друзям: «Не відчуваю ні ніг, ні рук». Спочатку хлопці подумали, що хлопець жартує, та почали кепкувати. Однак, було не до жартів – Міша дійсно втратив чутливість тіла. Одразу викликали «швидку», й до самого її приїзду підтримували товариша у воді (а ще й дощ пішов): на берег винести не ризикнули, боячись ще дужче нашкодити. Мішу доставили до Гуляйпільської ЦРЛ, де надали першу необхідну допомогу, а вже наступного дня – до Запорізької обласної лікарні.
У серпні Михайло та його наречена мали справити весілля
"Причина паралічу - "травма пірнальника", - пояснює директор Гуляйпільської ЦРЛ Валерій Лелик
- Михайло отримав «травму пірнальника» - перелом шийного відділу хребта з пошкодженням спинного мозку, внаслідок різкого удару головою об дно водойми. Так буває, коли не знаєш глибину водойми або ж просто не розрахував сили при пірнанні. При пірнанні шийні м'язи розслабляються під водою, тому при ударі об дно м'язово-зв'язковий апарат шиї значно пошкоджується, виникають переломи, серйозні зміщення хребців. Їх руйнування часто призводить до того, що уламки впинаються у спинний мозок або здавлюють його. При пошкодженні нервової системи в 60% всіх випадків наступають грубі неврологічні розлади, які можуть виражатися різними проявами, починаючи від повного паралічу тіла і порушення чутливості до повної відмови тазових органів. Травма хребта, ускладнена ушкодженням спинного мозку, взагалі відноситься до найважливіших і найскладніших проблем сучасної медицини.
Що далі?
У юнака – компресійний перелом тіла з передньою клиновидною деформацією, підвивихи ззаду, забій тіла та обширний забій спинного мозку. Встати на ноги після такого ушкодження допоможе тільки своєчасно виконана операція, яку Михайлові вже зробили. Для стабілізації хребців використовуються найрізноманітніші конструкції - трансплантати, імплантати з різних матеріалів, металоконструкції, фіксатори. Однак операція – це лише перший етап в лікуванні, від якого залежить швидкість усунення здавлення спинного мозку. Другий, важливий етап - реабілітація - починається після повного загоєння операційної рани. І рідні Михайла вже шукають варіанти ребілітаційних центрів в Україні. На сьогодні для родини у пріоритеті – РЦ «Модричі», що у м. Трускавці Львівської області. Однак, на це потрібні значні кошти, враховуючи і той факт, що наразі на лікування Михайла йде щодня близько 7 тис. гривень.
- В обласній лікарні нас довго не триматимуть, оскільки реабілітаційне лікування при травмах хребта і спинного мозку слід починати в ранні терміни після пошкодження, зазначає Тетяна Іванівна. – Тому ми вже «придивляємося» реабілітаційні центри. Поки що зупинилися саме на «Модричах»: дуже гарні відгуки як з боку пацієнтів, так і запорізьких медиків, з якими вдалося поспілкуватися. Однак, щоб туди потрапити, потрібно близько 50 тис. гривень і біля 5000 гривень – на щоденне лікування.
Світ не без добрих людей
Як ми зазначили на початку статті, родину Косаренків підтримали дуже багато людей. Станом на 13 липня родина мала 67 тис.гривень – матеріальну допомогу від небайдужих. До збору коштів долучилися рідні, знайомі, колеги, містяни й односельці, керівництво району, місцеві підприємці й навіть іногородні мешканці. Сума наче б і немаленька, однак, наскільки цього вистачить?
- Я сердечно вдячна всім, хто не залишив нас у біді, - дякує мама Михайла. - Люди допомагають у силу своїх можливостей, і, вірите, я однаково щиро радію як 10 гривням, так і крупній сумі – тішить сама думка, що сьогодні, у важкий для усіх українців час, ще є люди, небайдужі до чужих проблем. Зібраних коштів вистачить приблизно поки що на місяць, і за цей термін ми ще встигнемо підзібрати на подальше лікування. Мені дещо прикро й соромно, що доводиться турбувати людей й прохати про допомогу, бо ж звикла розраховувати на себе й боротися із труднощами самотужки. Однак цей удар мені непосильний. Тому дуже дякую тим, хто відгукнувся – відчуваючи вашу підтримку й сама тримаюся. Будемо боротися.
На сьогодні лікарі нічого не обіцяють і ніяких прогнозів не дають. І ще близько чотирьох місяців не даватимуть. Стан тяжкий і дуже важко визначити, як же себе поведе організм Михайла у післяопераційний період. Потрібно багато часу аби повернути чутливість, повну чи часткову рухливість.
Не залишимо родину Косаренків наодинці з їхньою бідою – допоможемо Міші у подальшій реабілітації, аби відновити життєві сили та здоров’я!
Косаренко Тетяна Іванівна (мама), тел. 099-281-32-78. Картка «Ощадбанку» 5167490129849577.
Шульгіна Ольга Михайлівна (сестра), тел. 066-477-72-53. Картка «ПриватБанку» 5168757403013339.
