73-й переможний вересень огорнув теплим сонячним промінням гуляйпільську землю, як і тоді, коли повним ходом йшло визволення району… Священна пам'ять не полишає його мешканців. Щороку вони віддають данину шани полеглим і живим визволителям. Та і хіба можна забути тих, хто не шкодував життя заради щастя інших!
16 вересня опівдні до меморіалу Слави в центрі міста, де мав відбутися мітинг, прийшли представники районної і міської влади разом із почесним гостем - заступником голови Запорізької облдержадміністрації Едуардом ГУГНІНИМ, тут же - працівники підприємств, установ і організацій, члени громадських об’єднань, воїни-інтернаціоналісти, учасники АТО, шкільна молодь, громадськість міста. На почесному місці – ветерани війни, ці , ще живі свідки тих далеких, жорстоких подій. Їм – щирі оплески присутніх.
Площею Героїв України (в рамках естафети «Слава визволителям») рухається колона автомашин із 18-ти делегацій з усіх територій Гуляйпільщини. У хронологічному порядку визволення сіл і міста (з 11 по 18 вересня) вони на чолі із сільськими головами зупиняються перед обеліском визволителям, аби взяти участь у мітингу-реквієму і покласти привезені мішечки із землею до Чаші пам’яті, встановленої напередодні річниці визволення району перед стелою Меморіалу (автор і виконавець споруди підприємець Валерій Кубрак). Першою прибуває делегація Приютненської сільради, жителі якої 11 вересня 1943 року на своїй території першими зустріли воїнів-визволителів, а завершує визвольну естафету сільська рада села Мирного.
- Друга світова війна… Пекуча рана ХХ століття, яка і досі болить… - відкривають мітинг ведучі Артем Нижник і Юлія Вовк. – Безсмертним є подвиг Солдата, який боровся, вистояв і переміг! Цей подвиг непідвладний часу!
- Вже протягом тижня, - звертається до гуляйпільців Едуард Гугнін, - Запорізьким краєм проходить святкування 73-ї річниці визволення від нацистських окупантів і воно ще продовжуватиметься. Ми складаємо глибоку шану нашим визволителям за подароване світле життя. Сьогодні день – знаковий у нинішніх умовах, адже на Сході країни тривають бойові дії за її цілісність і незалежність. І ми повинні об’єднати наші зусилля у боротьбі, щоб Україна стала справді вільною і непохитною європейською державою. Від щирого серця бажаю процвітання Гуляйпільському краю, який завжди славився хлібосольністю, працьовитими людьми. Кожній родині – добробуту, миру, злагоди, як і всій Україні.
- Шановні гуляйпільці! – вітає земляків з річницею визволення району і Днем міста голова районної ради Анатолій Клешня. -- Дорогі ветерани! Ви здійснили подвиг, захистивши рідну землю від ворога, і ми завжди пам’ятатимемо тих, хто приніс свободу нашій країні. Щиро вдячний вам, земляки, за натхненну щоденну працю, за вирощений хліб, за чистоту і порядок на ваших вулицях і подвір’ях. Та особлива вдячність за високий патріотизм гуляйпільців, які активно допомагають нашим захисникам на Донбасі, все роблять для того, аби пришвидшити перемогу в боротьбі за незалежність України. Низький уклін учасникам боїв у зоні АТО. Вірю в найкраще майбутнє нашої країни. Слава Україні!
- Вічна пам'ять і слава тим, хто поліг, визволяючи наш рідний край у криваві роки війни з нацистськими окупантами, - говорить міський голова Олексій Неміч. – Уклін і шана живим ветеранам. Нашому славному місту сьогодні – 231 рік. Його історія багата на ратні і трудові здобутки. І в них є внесок кожного гуляйпільця, хто по-справжньому любить рідне місто і вважає його своєю малою батьківщиною. Подальшого процвітання нашому чудовому Гуляйполю, миру і добра всім землякам.
Діти вручають ветеранам війни букети живих квітів… І – хвилююча мить. На знак шани до української землі, до загиблих, які віддали свої життя під час визволення району, пам’ятний знак «Чаша памяті» на меморіалі Слави наповнюється священною землею, привезеною з кожного куточка району. Підніжжя обеліску запалало живими квітами пам’яті і болю за тими, хто вийшов переможцями зі смертельного двобою й полинув у Небеса, до зір… Через живий коридор прапороносців юнаки у плащ-палатках, немов юні бійці, які в 43-му йшли на війну, несуть до стели Меморіалу гірлянду Слави… У скорботі перед світлою пам’яттю про тих, хто не повернувся до отчого дому, хто навічно пішов у Безсмертя, - хвилина мовчання. Повітря розрізає трикратний автоматний салют!.. А Вічний вогонь палає, дзвонить у далі століть, немов закликає: спокій живих бережіть! Факелоносець запалює від Вічного вогню факел, а від нього – лампадки, крихітні промінці яких перетворяться на полум’я пам’яті, яке розлетиться по всьому району, і його донесуть до братських могил, до кожного села, до кожної душі і серця.
Пам’ятаємо полеглих, шануємо живих, захоплюємось сьогоднішніми нашими захисниками, їх патріотизмом і мужністю. І свято віримо, що скінчиться війна і українці будуть єдиним народом.
