До збору гуманітарної допомоги постраждалим жителям Авдіївки долучилися районна влада та колектив редакції газети «Голос Гуляйпілля». Їжу, теплі речі, ковдри, подушки передали у зону лиха. Першу партію інвентарю відправили ще 1 лютого, а другу – відвіз особисто волонтер Вадим Сопільняк.
Лише 5 лютого нам вдалося телефоном поспілкуватися із нашим земляком у м. Авдіївці Донецької області – Григорієм Клешнею. Зовсім недавно, у червні 2016 року, він привозив до нашого міста футбольну команду ПРАТ «Авдіївський коксохімічний завод» на товариську зустріч з футболу до Дня Конституції України. І от зараз, вже понад тиждень, всі погляди прикуті до Авдіївки...
● Григорію Григоровичу, яка реальна ситуація в Авдіївці станом на сьогодні?
- Ось уже тиждень не припиняються бої за Авдіївку. Ні вдень, ні вночі не вщухають обстріли житлових будинків. І ніхто не знає, куди влучить черговий снаряд. Близько 20 тисяч людей у морозні дні (а було -20, -23) залишилися без опалення, світла, води. Через прицільний вогонь з боку незаконних збройних формувань (російсько–окупаційних військ) ремонтним бригадам не вдавалося відновити енергопостачання, лише станом на вечір 5 лютого частково відновлено. 7,5 тисяч снарядів із важкого озброєння випущено на наше місто та околиці.
● Як можете оцінити наслідки цих обстрілів?
- Критичні. Пошкоджено близько 150-ти приватних будинків, 8 багатоповерхових будинків, близько 30-ти квартир, залізничну станцію «Авдіївка», лінії електропередач, мережі водопостачання, інші об’єкти інфраструктури, є загроза гуманітарної кризи.
● Як суспільство відреагувало на події в Авдіївці? Чи відчувають авдіївці підтримку?
- Спостерігається небувалий підйом пересічних громадян всієї України. Український уряд, керівництво Метінвест-холдингу та заводу, місцева влада, ЗСУ, всі заводчани, пересічні громадяни спільними зусиллями роблять все, щоб полегшити життя мешканців Авдіївки, принести мир на землю Донецької та Луганської областей. Зокрема в Авдіївці організовано надання гуманітарної допомоги місцевим жителям. Працюють пункти обігріву. Патрулі забезпечують правопорядок на вулицях.
● А які настрої у мешканців?
- Спокійно жити, ростити дітей і ніколи не чути пострілів. Тому сьогодні кожну мирну хвилину використовують на відновлення осель. Але, на превеликий жаль, не відновити, не повернути людські життя…
● Знаємо, що у Вашій трудовій книжці лише один запис: «Авдіївський коксохімзавод» (від майстра коксового цеха до директора з якості, кандидата технічних наук). Що відбувається на заводі сьогодні?
- Головне – не допустити повної зупинки заводу. Якщо таке трапиться, то, можна сказати, що заморожено буде ціле місто, бо повністю припиниться опалення.Сьогодні працює 2 коксових цеха, 2 - законсервовані. Поки що вдається працювати на самостійній генерації, але будь-яка помилка або чергове попадання снаряду може призвести до зупинки генерації. Зупинка заводу негативно вплине і на роботу таких металургійних гігантів України як Маріупольський металургійний комбінат Ілліча, МК «Азовсталь» та інші. Тому те, що всі ми, заводчани, робимо заради спасіння виробництва, знаходиться далеко за межами посадових обов’язків. Спільні зусилля і спільна праця дають усім нам шанс вижити.
● Чи вистоїть Авдіївка?
- Іншого виходу немає. Ми живемо у себе вдома, на своїй українській землі.
● Що б Ви хотіли побажати?
- Користуючись нагодою, низько вклоняюсь тим воїнам Збройних Сил України, хто, ризикуючи власним життям, захищає Авдіївку, боронить нашу рідну українську землю. Спасибі і вам, земляки, за неабиякий патріотизм, мужність, небайдужість, підтримку.
