Для дерева це зовсім мало років. А от для популярного серед гуляйпільців літнього кафе – досить поважний вік. Хтось із «Дубками» товаришує знедавна, а дехто вже десять років поспіль кожні весну-літо зустрічає саме з його відкриттям.
Ви ніколи не спостерігали за життям у «Дубках? Як на мене, це своєрідний портал відпочинку. Де, як не тут, можна побути одночасно на природі та у цивілізації? Або ж наодинці із собою, але з усіма. Тільки тут можна побачити разом щебетливу ватагу малечі з морозивом на гойдалках, молодих мам із лимонадом та дитячими візками, зосереджених на перегляді футбольного матчу брутального вигляду чоловіків з бокальчиком пінного та замисленого над книжкою чи газетою дідуся з чашечкою ароматної кави. Зараз, певно, вже складно уявити парк біля колишнього дитячого містечка без затишного, але постійно жвавого майданчика, де із самого ранку лунає музика. Однак у червні не такого вже наче й далекого 2007-го все починалося зовсім інакше...
Якщо коротенько пробігтися архівами пам’яті, то можна згадати неприглядну невелику палатку на занедбаній ділянці паркової зони, холодильник, біля п’яти комплектів пластмасових столиків та сушену рибку на традиційній мотузочці. Однак чомусь це місце просто таки заманювало місцеву молодь, й особливо вечорами починалося полювання на столики – хто не встиг, той запізнився. З часом почали з’являтися намети, які щороку ставали все зручнішими та більш місткими, автомати для розливу та охолоджування напоїв, пластмасові столики замінили стійкі дерев’яні, облаштувався невеличкий дитячий майданчик, а асортимент товарів все розширювався та урізноманітнювався. Та піком розвитку «Дубків» став 2012 – славнозвісний рік чемпіонату Європи з футболу. Тоді своїми зусиллями власниця кафе Олена Журавель повністю облагородила територію майданчика тротуарною плиткою, додала до морального відпочинку гостей візуальної втіхи, придбавши відеопроектор та кардинально оновила асортимент, надавши кожному відвідувачу можливість обрати смаколики на власні розсуд та вподобання, до свят і просто так. Дитяче свято? - Для вас бульбашковий лимонад та маса солодощів. Робочий перекус? - Ось вам гаряча кава з випічкою. Стомилися після трудового дня? - Підбадьорить освіжаючий мохіто. Або ще краще - квас із креветками. Футбольний вечір з друзями? - Свіженьке розливне чи тарне пивце, рибка й інша відповідна закуска - перераховувати можна довго. До того ж, цього року також оновився бар – тепер гурмани можуть поласувати різноманітними молочними (і не тільки) коктейлями...
Однак не лише асортиментом багаті «Дубки» - набагато багатшою є атмосфера кафе, яка сприяє відпочинку кожного. Та нащо багато зайвих слів – послухаємо дітлахів, бо ж вустами немовляти «глаголить» істина:
«Тут гойдалки, гірка, машинка і багато місця, де можна побігати». Сашко, 6 років
«Тут як у лісі, тільки є цукерки і морозиво!». Валюша, 6 років
«Доки мама балакає з «тьотьою», я можу погратися в піску». Кірюша, 5 років
«Я тут танцюю...» Марійка, 3 роки
«Ми любимо сюди ходити, дихати свіжим повітрям та слухати музику». Катюша, 10 років.
«Тут найсмачніше пиво та відпочивають найгарніші в Гуляйполі мами». Сашко, 36 років (дуже «хлопчик» просився прокоментувати,- авт.) :)
Як бачимо, «Дубкам» «все возрасты покорны» :)
Окрім того, Олена Журавель активно співпрацює з місцевими організаціями, тому на території кафе часто проходять різноманітні свята й заходи: дитячі марафони, зустрічі з бійцями АТО, обласною ГО «Центр соціально-психологічної допомоги «Ресурс», виставки тощо. Воно й не дивно – у центрі Гуляйполя зручнішого та тематичнішого місця й не знайти, як не крути.
- Я так уже звикла до «Дубків», що й не уявляю без кафе свою діяльність. Хоча, бували такі часи, переповнювали емоції, хотілося все лишити, піти від усього цього, - ділиться Олена. – Та підтримка рідних і близьких завжди заспокоювала, і вже потім думала, що це на мене найшло? І ось уже десять років моїм «Дубочкам». До речі, «Дубки», як ви, мабуть, знаєте – народна назва. Згідно з документацією та укладеним договором, це - «Берізка». Тоді, 5 червня 2007 року, даючи назву, я довго згадувала, які ж на цій території ростуть дерева – наче б як берізок багато. Ви бачите хоч одну? - посміхається жінка. – І я ні. Хоча і дубків тут теж нема. Та, загалом, яка різниця. Головне, що моїм відвідувачам тут подобається, і я завжди рада кожному гостеві.
Також хочу подякувати всім, хто впродовж цього часу був зі мною поряд та всіляко сприяв розвитку кафе. Своїм рідним, особливо мамі, найкращому бухгалтеру, яка веде усі фінансові справи. Продавцям магазинів «Лілія» та «Продукти» за натхнення і свіжі ідеї. Дівчатам-реалізаторам усіх років, які відповідально та належно виконували свої обов’язки, постачальникам товару та безпосередньо моєму вірному помічникові – менеджеру з продажу Олегу Герасименку. Та, звичайно, усім нашим відвідувачам. Ви – одна з найголовніших причин розвитку та успіху «Дубків». Обіцяю, що й надалі заклад тішитиме вас та дивуватиме новинками! Тож раді бачити кожного дня й кожної години!
А ми, відвідувачі, в свою чергу вітаємо кафе з Днем народження та даруємо пісеньку (мотив знайомий кожному): «В Гуляйполі є «Дубки», в Гуляйполі є «Дубки. Гуляйпільці йдуть в «Дубки», йдуть в «Дубки», щоб зібратись докупки»!
З Ювілеєм! Подальших успіхів та процвітання!
