Споконвіку люди віддавали все найкраще дітям. Обмежуючи себе у певних потребах, зручностях та комфорті, дорослі завжди намагалися створити найкращі умови для маленьких людей.
І це стосується не лише батьків і їхніх кровиночок, а й тих, хто присвятив себе роботі з дітлахами, – освітян. Стартують у цій сфері зазвичай працівники дитячих садочків. І неважливо, вихователь, нянечка, кухар чи прибиральниця – вони однаково працюють заради дитячого блага. Серед гуляйпільців таких багато – всіх не перерахувати, бо ж і садочків у нас вистачає, однак сьогодні мова піде про «Ромашку».
Дошкільному навчальному закладу ясла-садку «Ромашка», що по вул. Коцюбинського на «Спартаку», небагато-немало – 47 років. Однак для свого віку він дещо... «заморожений» у первозданному вигляді. Не без того – садочок чепурний, доглянутий, затишний. Ледве зайшовши та вдихнувши той запах, знову відчула себе маленькою дівчинкою у начебто і не дуже далекому 1994 році. Працівники та батьки вихованців дитсадок оновлюють та регулярно «підлатують», однак латання не виводить його зі сплячого режиму. Хоча, треба сказати, останнім часом «Ромашка» почала подавати ознаки життя, бо ж світ не без добрих людей. І за 2016-2017 навчальний рік садочок зазнав суттєвих позитивних змін, про які ми дізналися від т.в.о. завідуючої ДНЗ Світлани Соловйової.
По-перше, за бюджетні кошти районної ради на чолі з Анатолієм Клешнею в ньому були повністю замінені вікна та вхідні двері на металопластикові. З матеріалами для послідуючого ремонту віконних відкосів допомогли Олександр Черненко та Дмитро Козлов. За бюджетні кошти міської ради, за сприяння Олексія Неміча, Сергія Ярмака, а також Валентини Синельник, здійснено поточний ремонт павільйонів на ігрових майданчиках (різниця «до» та «після» на фото). Завдяки міській раді, зокрема, Сергію Ярмаку, замінена сантехніка в групах та кабінеті медичної сестри, а також підлягли ремонту системи: опалювальна (заміна 7 регістрів і підведення гарячої води у приміщення різновікової групи) та каналізаційна (поточний ремонт у логопедичній групі та повний - у вбиральні для персоналу, яка не функціонувала біля 30 років). До того ж, персонал і особливо малята перебувають у приємному очікуванні: на зміну старим та вже віджившим своє скоро повинні прийти новенькі ліжечка (одно- та двоярусні), столи, шафки для іграшок та близько 65 комплектів дитячої постільної білизни, на придбання яких виділили кошти депутати Запорізької обласної ради Анатолій Синельник та Дмитро Зотов. Як спонсорський вклад від Валентини Філіпченко та Вячеслава Рибалка, очікує своєї черги косметичний ремонт кабінет завідувача.
Окрім як матеріально, «Ромашку» підтримують фізично та естетично. Так, дідусь одного з вихованців Анатолій Кульбашний допомагав з ремонтом каналізаційної системи. Приватний підприємець Володимир Білецький на період заміни вікон надав риштування тощо. Працівники садочку наполегливо й сумлінно виконують кожен свої обов’язки задля створення комфортних та безпечних умов перебування дітлахів у садочку. Однак, як розповіла Світлана Соловйова, до ідеалу ще ой як далеко.
- «Ромашка» потихеньку розквітає, - каже жінка. – Велика вдячність та низький уклін тим, хто не залишився байдужим до проблем садочку. Більшість аварійно-небезпечних проблем було подолано, та все ж нам є ще до чого прагнути. Одвічна проблема – це дах, який місцями протікає. У нас є шифер, та нікому провести висотні роботи. На стокові ринви взагалі дивитися страшно - іржаві, діряві, вони не сьогодні-завтра впадуть, і добре, якщо внизу нікого не буде. Потрібно підрихтувати цоколь. Є цемент – нема піску. І таких наче б і дрібниць вистачає: неможливість під’їзду до садочку у зливу, аварійні надвірні туалети, відсутність розмежування групових ігрових майданчиків та доріжок до павільйонів тощо...
До речі, ігрові майданчики – це дійсно щось. Мінімум зелені, окрім малесеньких, нещодавно посаджених працівниками дубочків та квітів, що плетуться по павільйонах. Та Світлана Вікторівна має надію в недалекому майбутньому висадити на майданчиках кущики «живої огорожі», тим самим вирішити одразу дві проблеми: розмежування територій груп та їх озеленення. Але найбільша проблема - ігрові споруди. Окрім старих металевих «лазалок», там НЕМАЄ НІЧОГО! ЖОДНОЇ ГОЙДАЛКИ, КАРУСЕЛЬКИ ЧИ ПЕРЕВАЖКИ! Нещодавно встановлені пісочниці, однак, як ми вже дізналися, піску категорично не вистачає. Є бувалі та ще досить міцні гірки, однак для маленьких діток вони травмонебезпечні, тому знаходяться поза ігровими майданчиками, і вихователі малечу до них не пускають.
Діти бавляться, чим можуть і, здавалося, їх усе задовольняє. Однак, коли ми запитали, що б вони хотіли ще бачити в садочку, почався дзвінкий ґвалт: «карусельку!», «гойдалки!», «нормальні гірки!», «хиталки!», «футбольні ворота та баскетбольне кільце!», «дерев’яну хатку!», а для маленьких – «гойдалки на пружинках!». Та іграшки. Дітям не вистачає звичайних іграшок! Ні телефонів, планшетів чи комп’ютерів. ІГРАШОК! Яких у «Ромашці» дійсно бракує.
Іграшки – одна з основних речей, якими переймаються і працівники закладу. А що ще? А от що. Посуд і меблі – старі й практично непридатні до використання. Пральна машина – побутова, із завантаженням на 5 кг білизни не розрахована на постійну роботу й навантаження. Як на доказ, у нашій присутності вкотре зламалася (сподіваємось, що цього разу не ми її зурочили). Методична літературна база потребує оновлення та поповнення. Взагалі, працівники «Ромашки» вміло справляються зі своїми побутовими проблемами, аби лишень не розчаровувати діток, і неозброєним оком не одразу й помітиш, що щось не так.
Однак це - не вихід, і тому працівники садочку надалі шукатимуть можливості для всебічного розвитку «Ромашки». Вони впевнені, що задля дитячої посмішки не шкода нічого – ні засобів, ні настрою, ні сил. А ті, хто думає так само, завжди будуть поряд та завжди підтримають. Тому сумнівів, що «Ромашка» скоро повністю розпустить свої «пелюсточки», не виникає!
