Щось безмежно більше, ніж життя
Залишив він на земній дорозі
Пам'ять, що не знає забуття
Й музику, яку забуть не в змозі.
Йому б було 39… До свого вересневого дня народження Ігор Тихенко, учасник гуртів «DEMENT» та «Без ГМО», майстер декоративної ковки, столяр не дожив. Своєю щирістю та відкритістю, безкорисливістю Ігор намагався змінити частинку світу на краще. Таким і залишився у спогадах своїх друзів. Тож 9 вересня учасники «Вечора дворової пісні», організатором та натхненником якого був Ігор Тихенко, провели тематичний вечір пам’яті, присвячений своєму товаришу.
З вуст друзів звучали й віршовані рядки. Присвяту земляку, талановитій людині написала гуляйпільська поетеса Наталя Квітка, яка згадала Ігоря, як вправного музиканта. Друзі розповідають, що Ігор був не лише талановитим музикантом, мультиінструменталістом, а й безкорисливою, чесною людиною. Він намагався передати свої знання та вміння всім, хто був готовий їх перейняти. Вражав своєю працездатністю, бо завершивши основну роботу, брав музичні інструменти та до ночі проводив репетиції вечорів дворової пісні. Він любив Гуляйполе та прагнув виокремити своє місто чимось особливим. І це була не лише ідея організувати творчий суботній рух. Він хотів зробити кований пам’ятний знак, який би став ще одним символом міста, на кшталт тому, як у Бердянську увагою туристів став пам’ятник бичку-годувальнику. Та вже почав вирішувати організаторські питання, але не судилося…
Під музичні акорди завершився вечір пам’яті другу, музиканту, земляку... І хоч Ігоря Тихенко вже немає у цьому житті, але пам'ять про нього, відтворена у нотах та викувана у сталі, житиме у серцях гуляйпільців.
