Прекрасна капличка, милі молоді деревцята, ковані лавочки, ліхтарі й рівнесенькі доріжки: центральний парк сьогодні - ціле надбання, краса й гордість Гуляйполя. І ні для кого не секрет, наскільки велику й вагому роботу виконав для цього приватний підприємець Сергій Курман. Його зусилля більш ніж помітні – парк перетворився, немов лялечка – в гарного, світлого метелика. І це очевидно.
Однак днями ідилія була порушена. Давно відомий той факт, що для здорового росту й розвитку молодим насадженням потрібно достатньо місця, тому більшість старих дерев підлягають спилюванню. Так трапилося і з парковими деревами – вони почали зникати одне за одним. І люди забили тривогу: разом із кленами зникає така бажана влітку тінь, та й взагалі парк «полисів». І під лозунгом «Досить пиляти древа!» зібралася минулого тижня у парку збірна «делегація». Якщо описати коротко, то все дійство спочатку було схоже на судове засідання, у якому позивачами виступали депутати міської ради Дмитро Коростельов та Тетяна Рябко, відповідачами - міський голова Сергій Ярмак та безпосередньо сам Сергій Курман, серед «прокурорів» - кілька приватних підприємців і місцевих жителів, адвокати – ще депутати міської ради і небайдужі гуляйпільці та працівники відділу культури і туризму, а свідки – представники комунальних підприємств, спілки ветеранів АТО та інші. Та далі обговорення стало схожим на суміш міжусобної війни з балаганом: сторони одне одного перебивали на півслові, тема обговорення змінювалася мало не щосекунди, пішли у хід взаємні обвинувачення та особисті образи. Словом, питання п’яти хвилин переросло у конкретну сварку – «сміття із хати» винесли всі: подробиць вистачило б на цілу газету, однак суті питання «скільки ще дерев спиляється?» це досконально й не вирішило. Ображені, розгнівані, рознервовані – усі повернулися на робочі місця.
Що ж таки вдалося дізнатися, підсумовуючи сказане на зборах та після них?
- Всі дерева НЕ ПИЛЯТИМУТЬ!
На даний момент спиляні аварійні дерева, і здійснювалося це не з нашої власної примхи – моєї чи Сергія Курмана, - зазначає Сергій Ярмак. – Це вимушені, але зважені заходи. Ми запрошували спеціаліста з ландшафтного дизайну, яка нам детально визначила, що робити, які дерева спиляти, які молоді насадження можна «поселити» поряд, подробиці їх сусідства і дала поради щодо догляду за молодими деревами. На жаль, кожен має свій строк життя,- людина, тварина чи рослина. Так і з деревами. Щоб дати життя новому, потрібно знищити старе. Тим паче ще раз зауважу – дерева були аварійними – не сьогодні-завтра могли просто рухнути. Та ніхто й не збирався пиляти всі дерева – на багатьох з них видалялося зайве гілля та гнізда граків, які стали проблемою для цього парку. Найближчим часом будуть спиляні тільки дерева вздовж доріжки до ЗОШ №1, коріння яких підірвало цілісність алеї. Пні, на жаль викорчовувати не будуть – коріння старе й заплутане, може простягатися навіть до каплички чи РДА, тож не вистачало ще зруйнувати будівлі. Однак існує така установка, яка руйнує сам пень та безпосередньо коріння. А от наявність, наприклад, сухих дерев покаже час та більш пізня весна – зараз цього просто не видно.
- Серед старих паркових дерев пам’яток культури чи вікових дерев-ветеранів НЕМАЄ!
- Надалі дерева планується ДОСАДЖУВАТИ.
Парк поповнюватимуть молоді насадження. У тому числі й на алеї уздовж школи, на місці колишніх тополь, аби у вікна не так світило сонце.
- У парку з’явиться ВІДЕОСПОСТЕРЕЖЕННЯ.
130 тис. грн. витрачено на оснащення парку – лавочки, ліхтарі й урни. Ще 25 тис. грн. виділили на придбання камер відеоспостереження. Оскільки капличка – це своєрідний відкритий музей, вжити запобіжних заходів просто необхідно. На жаль, серед нашого населення є такі особи, для яких немає нічого святого, а їх девіз - «руйнувати – не будувати». Усіляке може статися.
Та іноді, аби щось побудувати, потрібно все ж таки щось зруйнувати. Лише треба знати міру… У спиляних деревах, у власних словах і вчинках, у ставленні до інших. Щоб раптово питання п’яти хвилин не переросло у сварку, а дружні стосунки – у міжусобицю.
