Коли ми запропонували своїм читачам дискусію на цю тему, багато хто відгукнувся, навіть діти, зокрема, учні ЗОШ №1. Думки настільки цікаві, що варто їх оприлюднити на сторінках газети.
«Не на часі сьогодні…»
- Без сумніву, більшість наших земляків хочуть цієї події, та вона й потрібна, - сказав Олексій ВЛАСЕНКО, ветеран педагогічної ниви, знавець історії. - Потрібна не стільки для того щоб перетворити могилу нашого великого земляка в ікону для поклоніння туристам–зівакам, а для того, щоб рідна гуляйпільська земля прийняла прах сина Гуляйпільщини, за волю якої він боровся.
Дуже правильно, що газета підняла це питання та організовує на своїх сторінках обговорення його громадою. Рішення не повинно прийматись келійно окремими особами та навіть і на сесіях депутатами. Очевидно, потрібен місцевий референдум, не дивлячись на відсутність закону про місцевий референдум, або збір підписів гуляйпільців, або збори громадян за місцем проживання.
Це дуже складне питання про своєчасність перезахоронення праху Нестора Махна. Часи надто тривожні переживає Україна: злоба та ненависть панують навкруг (пам’ятаємо про залиту фарбою меморіальну дошку Н.Махна на будівлі райради), бажання попіаритись на цьому питанні, війна пам’ятників та розквіт цинізму. «Гряде епоха неоцинізму», –попереджала Ліна Костенко.
Не існує сьогодні питання про закінчення терміну оренди на кладовищі Пер Лашез у Парижі. Проблема надумана. Сьогодні є немало людей, які без питань проплатять цю оренду на декілька років. Не на часі сьогодні
перезахоронення праху Нестора Махна, але він обов’язково прийде цей час.
Що стосується місця, де повинен бути перепохований прах. Звичайно, біля матері на центральному кладовищі, біля своєї родини. Ми не маємо права сьогодні на помилку при вирішенні цієї важливої справи».
«Має бути повернутий до рідного краю»
- Постать Нестора є беззаперечно історичною, - ділиться думками поціновувач історії рідного краю Віктор РУБЕЛЬ. – Талановитий військовий командир. Громадський діяч. Опорою Махна були селяни степової України. Це була війна, яку веде сам народ, а не його правителі… У розквіті своїх фізичних сил він піднімав трудове селянство на нерівну боротьбу проти різних ворогів і не зраджував своїх союзників. Хоча більшовиками був зраджений тричі. Махно започаткував у «Гуляйпільській республіці» прообраз місцевого самоврядування, яке зараз так тяжко торує собі дорогу. Тож не зрадимо «батька» вчетверте. Як він говорив в одній із своїх промов, «… переможемо не для того, щоб на прикладі минулих років передати свою долю новому начальству, а для того, щоб взяти її у свої руки і будувати своє життя своєю волею, своєю правдою». Звучить дуже сучасно.
Тому прах великого вигнанця України має бути повернутий до рідного краю, в Гуляйполе, а його постать, увічнена в монументі, повинна стати для теперішніх і майбутніх поколінь символом постійного прагнення трудового люду до волі і самореалізації. Коли це буде зроблено – питання часу. Я б не наполягав на негайному поверненні праху.
«Не хочеться, щоб хтось оскверняв його могилу»
- Привід для гордощів про свого славетного земляка і повернення його праху на Батьківщину, без сумніву, є, - сказала ветеран праці Валентина Мамонтова. – Але , на жаль, історія зробила стільки нашарувань на тих подіях, що й не знаєш, як кажуть, де правда, а де кривда. Протягом 70 років радянська ідеологія паплюжила Махна, зробила з нього найбільшого бандита, шлях якого вкритий підлістю і трупами. Але ж громадянська війна тим і страшна, що свої воюють проти своїх. Пам’ятаю, моя бабуся Меланія Каретник розповідала, як до її сусідки одночасно забігли її сини – один махновець, другий – червоноармієць і так же одночасно на очах оторопілої матері вистрілили один в одного, насмерть…Тільки ж з боку махновців це був бандитизм, а з боку червоноармійців – благородна війна.
Махновський рух – явище унікальне у воєнній історії. Блискучі військові операції Махна нерідко викликали подив навіть у професійних військових. Вважаю, що прах нашого славетного земляка має покоїтись на Батьківщині. Але, думаю, перепоховання ще не на часі. Старше покоління не готове сприйняти це позитивно, а мені дуже не хочеться, щоб хтось оскверняв його могилу.
Негативно і позитивно - від юних жителів міста
«Вважаю перевезення праху Махна безглуздям…» - таку думку висловила на цю дуже серйозну тему десятикласниця ЗОШ №1 Анна ЯРА. – Це потребує, напевне ж, немалих фінансів. А ті ж кошти, що витрачатимуться, можна спрямувати, скажімо, на ремонт КСК «Сучасник», який знаходиться в аварійному стані, відремонтувати якийсь відрізок дороги чи зробити ще щось корисне для міста, адже в Гуляйполі є безліч невирішених нагальних проблем». В однокласника дівчини Влада КАМАЯ своє переконання: «На мою думку, перепоховання праху Нестора є доцільним, оскільки національний герой повинен бути похований на своїй Батьківщині. І до того ж це призведе до напливу туристів у наше Гуляйполе». Солідарний із ним восьмикласник Владик ГРИГОРОВ: «Останки Нестора Махна мають покоїтись в Гуляйполі. З одного боку, можливо, й не варто тривожити мертвих, але національний герой повинен бути похований на тій землі, за яку боровся». «Негативно ставлюсь до цієї ідеї, - сказав десятикласник Вадим ЗАБАВА. – Перевезення праху одного героя є дискримінацією щодо інших. А для того, щоб перевезти прах усіх наших героїв-земляків необхідно стабілізувати фінансове становище у державі та її добробут».
«Має бути там, де починалось його життя»
- Нестор Махно – одна із найбільш суперечливих постатей в історії України, - сказала на завершення опитування вчитель історії ЗОШ №1 Наталія ЛУКАШ. – Для багатьох він – дійсно герой. Але є ще багато й інших поглядів, до того ж живі ще люди старшого покоління, котрі знають його з протилежного боку. І з цим нічого не вдієш, у них – своя історія. Треба реально дивитися на речі. Якщо перевезення праху Нестора – це просто чиясь примха, то цього робити не варто. Якщо ж це виважене рішення, навіть назріла історична необхідність – інша справа. Чисто по-людськи, якщо хочете – логічно і, як і говорили мої учні, останки нашого славетного земляка мають бути там, де починалось його життя».
