Якби мені років п'ятнадцять тому хтось сказав, що одні з найулюбленіших речей мого гардеробу будуть придбані у магазинах second-hand – нізащо не повірила, лаялася та верещала «Ніколи у житті!». Не знаю, що змінилося з тих пір у моїй підсвідомості, але сьогодні мені зовсім не соромно сказати, що дійсно секонд став для мене осередком найвдаліших покупок й найулюбленіших речей.
Які виділила переваги?
Перша – це ціна: майже за копійки можна придбати ексклюзивну брендову річ, початкова вартість якої може сягати сотень, а то й тисяч. Тільки тому, що комусь річ не підійшла або ж просто набридла. Бо ж у європейський країнах не зношують одяг до дір, і відмовитися від речі можуть лише через малесеньку плямочку. А ми не в силах відмовитися від улюблених треників, доки вони не стають схожі на марлю. Друга – можливість обрати річ за своїм смаком, не заганяючи себе в рамки асортименту, пропонованого власником магазину. Третя – «антиінкубатор». Гадаю, більшість жінок мене зрозуміли. Кожна жінка хоче виглядати неповторно, а у маленьких населених пунктах особливою різноманітністю магазини похвалитися не можуть. Як результат - у наявності сукні у кількох розмірах та по два-три екземпляри кожного. І що ми маємо – зіпсований настрій після дефіле у центрі міста, коли зустріла трьох жінок у твоїй сукні. І не важливо, що на тобі вона сидить найліпше, пасує та вигідно підкреслює принади – летить сукня надовго до шафи, бо ж, бачте «у Зінки з 1-го под’єзда така сама».
Багато людей гребують секондами - гидують потриманими речами. Але ж шановні – ніхто не змушує брати вас «застірані трусєля» чи закошлачені светри! Тим паче, що секонд – це точка не лише б/в речей, а й стокових чи минулих сезонів «оutlet», серед яких часто можна знайти зовсім нову річ. Дехто не хоче заходити до секонду, мотивуючи неможливістю взагалі там щось вибрати: «Як можна знайти щось суттєве серед цілої купи одягу? Це ж усе треба перерити!».
Як обрати річ?
Багато моїх знайомих дивуються, як мені вдається досить швидко знайти для себе ту саму «цукерочку». Так, велика кількість речей збиває з пантелику, навіть якщо вони висять на вішалах. Якщо точно знаєте, за чим прийшли, то труднощів не має бути. Якщо ж у голові суцільна каша із ганчір’я, то є кілька пунктиків, які допоможуть хоч якось сфокусуватися на виборі.
- навіть якщо точно не знаєте, що саме хочете придбати - обирайте якийсь один тип речі: штани, сукню, блузу, светр – так легше зорієнтуватися. Наприклад, обрали светр – коло пошуку суттєво звузилося.
- тепер зачепіться за елементи: колір, матеріал, крупність в’язки тощо. Коло звузилося ще більше, зменшився час на пошук, і вам не треба переривати руками увесь асортимент: достатньо візуально пробігтися вішалами, а підсвідомість зупинить ваш погляд на одній чи кількох цікавих речах. І тут вже звичайна справа примірки та огляду речі на недоліки.
- надто не зосереджуйтесь: буває так, що переглядаючи светри, ви помічаєте цікаву сорочку і розумієте, що светри вже не цікавлять, ось – сорочка мрії, - усі задоволені. Завіса. А могли б і не спробувати.
- не проходьте повз чоловічі стійки. Серед них часом трапляються просто крутезні (інакше не скажу) речі, які не шкода взяти для себе. Зокрема жінкам з пишним бюстом рекомендую приміряти чоловічі сорочки – проблема верхніх ґудзиків суттєво вирішується. Сама маю таких три.
Поєднуємо стилі
Ще один плюс секонду – варіації стилю та матеріалів: від класики до спорту, від шкіри до шифону. Завдяки цій різноманітності речі можна поєднувати і змінювати свій образ за мінімальних витрат. Я, наприклад, найбільше люблю стиль денім – джинс і його похідні. Рвані джинси та розтягнуті майка чи светр-оверсайз – взагалі моя ейфорія. І якщо у повсякденності я можу дозволити собі розгулювати містом у такому вигляді, викликаючи співчуття у бабусь («Бідна дитина, у злиднях, й зашити нікому»), то на роботі такий стиль не завжди доречний, особливо для офіційних заходів. Тож, доводиться мій хард-денім змішувати із класикою, що виглядає досить прийнятно навіть для сердешних бабусь.
Джинси, кофтинка та піджак - 150 грн.
Враховуючи, що триває сезон осінь-зима, основним елементом гардеробу є штани. Однак виглядати хочеться все ж більш-менш жіночно. Мене в такому випадку рятує джинсова спідниця. Вона цупкіша за звичайні класичні спідниці, що певним чином рятує ноги від холоду, а джинс дозволяє гратися зі стилями. Середня ціна кожного образу (а спідницю придбала, здається, за 30 грн), - 70 грн.
Не забувайте при покупці уважно роздивитися річ, щоб вона була без браку: зламані застібки, стрілки чи зачіпки, особливо на в’язаних та трикотажних речах, плями, що ніяк не відіпрати, заводський брак тощо. Хоча наразі і цьому можна зарадити: ремонт одягу ніхто не відміняв. Дати друге життя зіпсованій речі можна й самотужки – аби була фантазія та хист до такої роботи. Єдине, що ремонт може обійтися певним чином дорожче, ніж сама річ. Але якщо вона того варта, то чому б і ні?
І насамкінець скажу: для жінки шопінг у second-hand – дієвий антистрес. Хай тобі завтра не знадобиться та сукня (Або футболка. Або світшот. Або джинси?), але сьогодні її придбати – життєво важливо! Бо ж термінова обновка – краще усяких заспокійливих.
